|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами.
Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 31 Закону. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Виходячи зі статті 11 та частини четвертої розділу Х Розділ X “ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Закону до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету належить, зокрема, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім цього, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 5 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону, відповідальність за порушення вимог цього Закону несуть службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників згідно із законами України.
Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо повторного відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.
|