|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючись Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ в управлінні не призначена уповноважена особа на проведення спрощеної закупівлі.
Питання: Закупівлю, яка за вартістю підпадає під спрощену закупівлю, провести процедурою відкритих торгів буде законно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Надайте будь ласка відповідь чи належать договори про забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації (двох- та трьохсторонні), договори про здійснення для дитини реабілітаційних заходів, договори про виплату компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам до договорів про закупівлю в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно чи потрібно оприлюднювати по таким договорам звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2020) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d8d467-6e37-404f-8e03-54810fef7786&lang=uk-UA у запиті № 920/2018
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів", затвердженого постановою КМУ № 321 від 05.04.2012 (зі змінами), Управлінням соціального захисту Генічеської РДА здійснюється забезпечення вказаної категорії осіб технічними та іншими засобами реабілітаціїх на підставі двосторонніх та тристоронніх договорів. Статтею 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що безкоштовне забезпечення ТЗР за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих полуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. При цьому підприємства, які будуть виготовляти засоби реабілітації обираються особою з інвалідністю самостійно. Просимо дати роз'яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких випадків не розповсюджуються.
Водночас подібне питання розглянуто у запиті 1167/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
19.03.2019 ДП «ПРОЗОРРО» видав наказ № 10 «Про затвердження інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України.
Згодом, за день до набрання чинності Нового Закону, ДП «ПРОЗОРРО» видає наказ № 18 «Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Наказ від 19.03.2019 №10 зі змінами у редакції наказу №18 від 17.04.2020 видані з метою впорядкування використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (надалі - Постанова №166) і наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб–порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування», від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі».
Постановою № 166 затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. Ч. 2 Розділу «Загальні положення» Постанови № 166 визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) – юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Відповідно до п. 13 Розділу «Основні завдання та функції адміністратора» Постанови № 166 умови використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 Закону у попередній редакції, з метою здійснення відбору постачальника товару(ів), надавача послуг(и) та виконавця робіт визначається адміністратором. Адміністратором є ДП «Прозорро», яке наказом №10 від 19.03.2019 р. затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість якої є меншою за вартість, що встановлено в абзацах другому і третьому частини першої статті другої Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, замовники до введення в дію Нового Закону, оголошуючи публічні закупівлі (допорогові закупівлі) керувалися інструкцією (порядком), затвердженою наказом №10 від 19.03.2019 р. зі змінами.
Таким чином, виникає логічне запитання: яку юридичну силу мають нормативні акти, в т.ч., але не виключно накази, інструкції, порядки, визначені Уповноваженим органом з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування в особі ДП «ПРОЗОРРО».
Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей (колізій) є тлумачення чи/або роз’яснення, що дає можливість виявити суперечливі і колізійні норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомогти правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміну.
В межах своїх повноважень роз’яснення законів, в тому числі умови, порядок та застосування нормативно-правових актів, можуть надавати профільні комітети Верховної Ради України, Міністерства та спеціалізовані відомства.
Враховуючи наведене,просимо надати роз'яснення щодо юридичної сили та дотримання нормативних актів ДП «ПРОЗОРРО»?
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листі від 21.04.2020 №3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації із вказаного питання.
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, відповідно до нового закону про закупівлі чи маємо право ми здійснити закупівлю за благодійні кошти без застосування спрощеної закупівлі по коду ДК, по якому до цього часу вже було здійснено закупівлю за власні кошти на 50 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому виходячи зі змісту частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України благодійні внески, гранти та дарунки входять до складу власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Отже, у разі якщо замовник у розумінні Закону здійснює придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону.
|