|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є аварійний стан карнизів адмінбудівлі МЗС (про що свідчить акт огляду технічного стану будівлі), яка наразі експлуатується, об'єктивною обставиною, яка надає право здійснити закупівлю послуг з встановлення захисного екрану без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
(Інформуємо, що у 2019 році були виконані протиаварійні роботи по встановленню захисного екрану на період виготовлення проєктної документації для виконання реставраційного ремонту, але у зв'язку зі скороченням капітальних видатків на 2020 рік, реставраційний ремонт не виконано. Наразі, захисний екран під дією природних чинників рветься та потребує заміни з метою запобігання можливого травматизму людей внаслідок падіння відшарованої штукатурки та цегли).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 1592/2020 та 1814/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=931090cb-bdb2-4138-8d89-b09252b7866c&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62c73b9e-a8c8-4b5c-b74b-a752568418ca&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу дати відповідь на такі питання щодо укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту три частини сім статті 3.
Згідно із частиною сім статті 3 Закону :
"7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
"оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;"
"розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника"
У цих абзацах мова іде про тендерні процедури. Але у частині сім статті 3 мова іде про незастосування порядку проведення СПРОЩЕНИХ закупівель і вона обмежує вартість закупівлі пунктами 1 та 2 частини першої статті 3. Яким чином тоді правильно скористатися цими підставами у разі, якщо очікувана вартість тендеру на товар(або сума розірваного договору на закупівлю товару, наприклад, 2 мільйони гривень. 20 відсотків від 2 мільйонів гривень це 400 тисяч гривень. Договір можна заключити на всі 20 відсотків, тобто 400 тисяч гривень чи на суму не більше ніж 199,999 тисяч гривень?
І чи можна застосувати ці абзаци як підставу для укладання договору без застосування електронної системи закупівель, якщо оскарження йде в суді на оцінку рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки пропозицій в спрощеної закупівлі або ж при розірванні договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі (з вини учасника) на строк, достатній для проведення нової спрощеної закупівлі?
Дякую, якщо не залишете без уваги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 820/2020 та 1776/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c72a34b-dec1-49db-9b91-629053a13c02&lang=uk-UA
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Під час виконання робіт з реконструкції виникли аналогічні додаткові роботи. Чи має право замовник використати переговорну процедуру. Цифри: договір підряду на 10 млн, переговорна процедура 2,4 млн. Якби це було завершення робіт, то сумніву не виникає. Але залишаються кошти в сумі 1,8 млн і проведене коригування проектно-кошторисної документації (вартість проекту з 26 млн стала 53 млн, додалися інші роботи). Чи можна ці аналогічні роботи виконати з використанням переговорної процедури, а далі оголосити відкриті торги на роботи, які викладені в коригуванні, хоча ці що на переговорну теж є в цьому коригуванні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
При цьому замовник може застосувати переговорну закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Поясніть будь-ласка чи можливо викладати істотні умови договору в додатковій угоді? Так наприклад у ДТЕК договір на розподіл основний договір - публічний, а основні умови закупівлі кількість, адресу вартість строк дії вони прописують у додатковій угоді. Чи можливе проведення закупівлі з таким договором Бюджетній установі. Зразки договорів додаю. Закупівля проводитьсяпо в Дніпропетровській області я представник філії ДУ "Центр проьбації" в області та займаюсь підготовкую документів для проведення тендерної закупівлі. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
При цьому питання укладення договорів про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|