|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Водночас згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
З огляду на викладене, замовник у тендерній документації встановлює необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства, самостійно зазначаючи вираз "еквівалент" у разі якщо таке посилання є необхідним.
|
Часто в документації, що вимагається Замовником, трапляються документи котрих не видає Виробник (з країн Євросоюзу наприклад). Ми як імпортери не в змозі надати наприклад "акт постановки труб, які виготовляються за ДСТУ Б В.2.5-32:2007, на серійне виробництво згідно ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009" так як за кордоном виробництво нормується стандартами ISO і не регламентує надання подібних актів. Ми не в змозі надати подібні проміжні акти, протоколи по окремих пунктах того ж ДСТУ Б В.2.5-32:2007. Ми маємо сертифікат відповідності, імпортованих товарі даному ДСТУ Б В.2.5-32:2007 загалом (серт. УкрСЕПРО), та не можемо мати проміжні акти,атестати,свідоцтва так як Виробник їх не надає.
Яку відповідь нам надати Замовнику в даній ситуації?
Не надання документів, що вимагаються Замовником, спричинить відхилення нашої пропозиції.
Не можемо ми вимагати в Виробника з Італії, наприклад, "свідоцтво про атестацію та галузь атестації випробувальної лабораторії виробника згідно п.10.5.1 ДСТУ Б.В.2.7-151:2008", тому що в них немає такої лабораторії при виробництві.
На що опиратися, щоб надати лист-розяснення, в якому зазначаємо ЗАКОНОДАВЧІ ПІДСТАВИ ненадання відповідних документів?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Законом України “Про санкції” (далі – Закон про санкції) визначено порядок реалізації суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави шляхом застосовування санкцій (як певних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів).
Згідно із положеннями Закону про санкції персональні санкції - це санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а секторальні санкції - це санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р “Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів” відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції було схвалено Урядові пропозиції щодо застосування низки персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації.
Зазначені Урядові пропозиції відповідно до встановленого порядку були направлені на розгляд Ради національної безпеки та оборони України, водночас не були нею затверджені.
Таким чином, Мінекономрозвитку не здійснює підтвердження неможливості заміщення предметів закупівлі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р.
В той же час, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, тимчасової окупації частини території, численних людських жертв, реальних та потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці і суверенітету України, відповідно до статті 5 Закону про санкції, 28.04.2017 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке введено в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (далі - Рішення), та відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до низки фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 - 2 до зазначеного Рішення, в тому числі заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом про санкції.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 та від 07.06.2017 № 3304-06/18970-06 “Щодо застосування санкцій”.
|