|
30.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Під час підготовки тендерної документації виникає питання щодо можливості/неможливості включення в проєкти договорів про закупівлю товарів, до яких можливе застосування вимоги щодо локалізації виробництва, умови про зміну ціни у зв'язку з коливанням курсу валют (далі - валютна прив'язка).
Прошу роз'яснити можливість та умови застосування валютної прив'язки в зазначених договорах, з урахуванням таких обставин:
1) у разі застосування вимоги щодо локалізації виробництва разом з товаром постачальник повинен передати покупцеві підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що містить митну вартість імпортних компонентів у гривнях. Вартість імпортних компонентів, виражена в іноземній валюті, відображається у гривнях за офіційним курсом до іноземної валюти, встановленим Національним банком на дату постачання таких компонентів;
2) Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, передбачено первинне внесення до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та щорічне підтвердження відповідності товару, включеного до переліку у попередні роки.
У разі застосування валютної прив'язки до імпортних компонентів станом на дату поставки товару (відповідно до умов укладеного договору) має змінитися не лише вартість імпортних компонентів у гривнях, а й сам відсоток локалізації, порівняно з тим відсотком, що вказаний у фактичній калькуляції собівартості товару?
У зв'язку з цим виникають також інші питання, додатково до основного питання, вказаного в темі цього звернення:
- Чи може виробник товару змінювати інформацію в фактичній калькуляції собівартості товару більше ніж 1 раз на рік?
- Під час приймання товару, ціну його змінено у зв'язку з валютною прив'язкою, постачальник повинен передати покупцеві нову редакцію фактичної калькуляції собівартості товару, в якій буде відображатись оновлена вартість імпортних компонентів у гривнях та оновлений відсоток локалізації?
- Враховуючи, що між публікацією оголошення про проведення закупівлі та поставкою товару за укладеним договором може пройти більше року, постачальник за умовами договору повинен гарантувати покупцеві відповідність товару ступеню локалізації (конкретному відсотку, що вимагається для поточного року) станом на яку дату (дата публікації оголошення про проведення закупівлі, дата укладення договору чи дата поставки товару відповідно до умов укладеного договору)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
27.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи вважається дискримінаційною кваліфікаційна вимога «прийняття результатів актуарних розрахунків аудиторами, що входять хоча б до однієї з міжнародних мереж: E&Y, PWC, Deloitte, KPMG»?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
20.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Ми займаємося придбанням трансформаторів. Умовою вимог щодо локалізації є визначення продукції пунктом 2 Закону України від 16.12.2021 №1977-ІХ-(в якому зазначені трансформатори) вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис.грн.
Сума закупівлі трансформаторів нашим підприємством складає 400 тис.грн., при цьому кількість дорівнює 100 один.за ціною одиниці товари 4 тис.грн. При визначенні вимог до локалізації ми повинні враховувати вартість одиниці товару, яка дорівнює 4 тис.грн та менше порогу в 200 тис.грн., або загальну суму закупівлі 400 тис.грн., яка більша за поріг.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
12.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги «Капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» за адресою: 66700 Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вулиця Центральна, 140» Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-07-05-005312-c.
Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» 21.07.2021 о 20:07 та 20:09 годині подано свою тендерну пропозицію через електронну систему закупівель, на яку накладено кваліфікований електронний підпис о 20:11 годині. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» до закінчення кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а саме: 21.07.2021 о 22:54, 22:55, 23:01 та 23:02 внесено зміни до своєї тендерної пропозиції шляхом зміни листа-згоди з проєктом договору та завантаження нових документів тендерної пропозиції, проте учасником ТОВ «Строй Імперія» не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи на свою тендерну пропозицію з урахуванням внесених змін.
29 серпня 2022 р. Держаудитслужбою України в Одеській області було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі (ID моніторингу:UA-M-2022-08-29-000092)
1 вересня 2022 р. Замовник отримав запит від Держаудитслужби України в Одеській області :Яким чином Замовник може обґрунтувати рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Імперія» умовам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тоді як зазначеним учасником не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис на тендерну пропозицію в цілому?
Замовником була надана відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Таким чином, учасники при поданні тендерних пропозицій / пропозицій повинні накладати електронний підпис, враховуючи вимоги замовника та зазначених законів.
Також, відповідно до частини 1 розідлу ІІІ тендерної документації визначено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Тендерна пропозиція Учасника-Переможця містить файл «sign.p7s». Тобто, на пропозицію накладено електронний підпис відповідно до умов Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації.
Також слід зауважити, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено як та коли учасники при поданні пропозиції їх підписують. Це пов’язано з різноманітним функціоналом електронних майданчиків, якими користуються учасники публічних закупівель.
9 вересня 2022р. було опубліковано висновок Держаудитслужби України в Одеській області на моніторинг.
Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).
Чи дійсно замовник мав відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ «Строй Імперія»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020, 1619/2020 та 895/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463 https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b011d605-1132-4a66-a4d9-bf658dc3e7f6&lang=uk-UA
|
|
23.08.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
На підприємстві сталися два випадки:
1. Керівником підприємства було підписано договір, що відрізняється від проекту договору, а УО опублікувала договір згідно Закону. Про зміни УО не знала. Яка відповідальність за це передбачена і кому УО чи керівнику?
2. Керівник підприємства підписав дод. угоду до тендерного договору, яка змінює істотні умови договору. Що в такому випадку робити УО? Чи потрібно публікувати дод. угоду? Якщо це зробити, чи буде УО нести якусь відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додатково пропонуємо ознайомитись із матеріалами, розміщеними на ресурсі ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/shtrafi-v-prozorro-vidpovidno-do-novoji-redakciji-zakonuЗгідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби.
|