|
|
19.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На 2020 рік управлінням планується зробити поточні ремонти пам'яток культурної спадщини на загальну суму 94000 грн. Кожна пам'ятка має свою адресу та види робіт згідно дефектного акту. Наприклад: поточний ремонт братської могили радянських воїнів за адресою: Вал, проспект Миру на суму 29000 грн. Поясніть будь ласка як проводити процедуру закупівлі: без використання електронної системи(виходячи за кожним об'єктом окремо) чи спрощену закупівлю на загальну суму. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Разом з тим відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює у спосіб та керуючись вартісними межами визначеними в Законі для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Поряд з цим аналогічна відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для систематичного й безперервного поширення соціальної реклами у Дніпропетровській області на балансі нашого департаменту є понад 170 стаціонарних металевих споруд типу бігбод, які знаходяться в містах, районах та поза межами населених пунктів Дніпропетровської області. Для утримання бігбордів в належному стані декілька споруд потребують поточного ремонту. Порядком визначення предмета закупівлі визначено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожною окремою спорудою.
Питання:
1) чи має право тендерний комітет при проведення закупівлі з поточного ремонту скористатися Порядком, а саме: визначитися з видатками по кожній окремій споруді та провести відповідну закупівлю (в нашому випадку це - звіт про укладений договір за кожною спорудою окремо)?
2) чи вважатиметься порушенням, якщо ці угоди будуть укладені з одним й тим юридичним лицем (виконавцем послуг)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, в п.3 ч.2 наказу від 15.04.2020 №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» не зазначена інформація щодо визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) під час закупівлі послуг з поточного ремонту. Чи це означає це що поділ на лоти при закупівлі послуг з поточного ремонту не передбачений?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 5 розділу І Загальні положення Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Отже, визначення окремих частин предмета закупівлі, у тому числі послуг з поточного ремонту, здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, пункту 5 розділу І Загальних положень Порядку.
|
|
|
17.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суміш готова для проведення полімеразно-ланцюгової реакції SsoAdvanced Universal SYBR Green Supermix, 5 ml - призначена для проведення лабораторних наукових молекулярно- генетичних досліджень in vitro та не призначена для діагностики (згідно інструкції виробника до використання суміші) у постачальника не має декларації про відповідність ( є лист пояснення від ТОВ "УКРМЕДСЕРТ" що данна суміш не є виробом медичного призначення) . Просимо , надати розьяснення щодо визначення предмета закупівлі .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари − продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Поряд з цим порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок), затвердженого Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри ЄЗС.
Отже, предмет закупівлі визначається замовником самостійно у відповідності до вимог Порядку.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та зокрема у сфері технічного регулювання медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro.
Тому щодо порушеного питання пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
|
16.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» має потребу в здійсненні видатків на оплату освітніх послуг та послуг у сфері науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Для надання цих послуг часто притягуються сторонні (не працівники університету) фізичні особи. Як правило, такі послуги виконуються на підставі цивільно-правових договорів. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» придбання замовником таких послуг, якщо вони виконуються на базі цивільно-правових договорів:
- участь в захисті кандидатської дисертації у якості опонента;
- робота в державній екзаменаційній комісії;
- рецензування робіт (магістерських, дипломних);
- підготовка науково-методичних рекомендацій;
- розробка методичних посібників;
- участь співробітників в реалізації господарських договорів на виконання науково-дослідних робіт;
- участь сторонніх виконавців в реалізації господарських договорів на виконання науково-дослідних робіт;
- додаткова праця співробітників, що не входить в коло їх функціональних обов’язків за посадовими інструкціями;
залучення сторонніх виконавців у разі необхідності виконання окремих робіт нерегулярного, одноразового або ненормованого характеру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
При цьому трудові правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
|