|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради, який сприяє реалізації державної політики з питань сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту в місті Луцьку.
Одним з напрямків діяльності Департаменту є забезпечення постійної співпраці Луцької міської ради з молодіжними, дитячими та спортивними громадськими організаціями, органами студентського самоврядування Луцької міської територіальної громади.
Протягом року до Департаменту звертаються численні громадські організації за підтримкою заходів, які вони планують провести.
Департамент, як розпорядник державних коштів, з метою підтримання діяльності таких громадських організацій закуповує товари/послуги (нагородна атрибутика, канцтовари, поліграфічні послуги, послуги з організації харчування ), які необхідні для проведення вищезазначених заходів.
Спрогнозувати кількість громадських організацій, які звернуться до Департаменту та кількість заходів, що будуть проведені протягом року фактично є неможливим. Враховуючи вищевикладене, Департамент за практикою, що склалась протягом останніх років, закуповував товари/послуги для кожного заходу окремо.
У зв’язку з затвердженням нового порядку визначення предмета закупівлі, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 (надалі Наказ), чи може Департамент надалі проводити закупівлі окремо для кожного заходу місцевого рівня, відповідно до п. п. 6, 15 Наказу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати відповіді на наступні питання:
згідно ч. 2 ст. 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Зазначені документи подаються переможцем через електронну систему чи в паперовому вигляді?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 814/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a872c38-5e25-491f-971a-9fb3968703c3&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 Закону.
Враховуючи вищенаведене виникає питання: здійснення закупівлі відповідно до частини 7 статті 3 Закону вважається спрощеною закупівлею чи договором про закупівлю, укладеним без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Двічі не відбулись відкриті торги внаслідок подання пропозиції тільки одним учасником. Замовник застосував переговорну процедуру. Чи обов'язково умови договору, який укладено внаслідок проведеня переговорної процедури не мусять відрізнятись від умов ТД попередніх процедур? Чи можна укласти такий договір з умовами, що відрізняються від умов ТД попередніх відкритих торгів, що не відбулись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною та міститься у аналогічних запитах 458/2019 та 224/2017 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83a0c850-fc87-432f-8a29-86ddd5c0212e&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Чи можу я працювати як уповноважена особа одночасно на двох підприємствах (не держслужба), де на одному - за основним місцем роботи, а на другому - за сумісництвом? Якщо так, то чи потрібен при цьому другий КЕП?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питання порушеного у запиті щодо отримання одночасно декількох КЕП пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Поряд з цим питання сумісництва/суміщення уповноваженої особи регулюється трудовим законодавством.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|