|
10.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можуть учасники за договором спільної діяльності (нерезидент та постійне представництво іншого нерезидента, яке є Оператором СД) брати участь разом у процедурі закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що подібні за змістом питання надано відповіді у запитах №№ 729/2017, 1028/2017 і 11/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b91dbad9-6cc7-4f97-8a1c-f8585cf2fa8d&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c48bc3b-8621-47df-b222-15a494154c6c&lang=uk-UA
http://me.gov.ua/inforez/Details?id=b820f95c-1720-454d-a1bf-64ddb28d03d7&lang=uk-UA
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відкриті торги UA-2020-07-20-007005-b. В торгах приймало участь два учасника. Перший учасник не подав жодного документу на торги. Незважаючи на це, Замовник в 14год.29хв.10.08 завантажуе протокол №136,в якому визначае переможцем ТОВ"Артпостач" на підставі того, що документи від учасника були надіслані на електронну пошту Замовника і відображені у протоколі. І тільки у 17год.55хв.10.08 документи ТОВ"Артпостач"зявляються на майданчику.
Питання: чи мае право Замовник на підставі вищевикладеного визначати переможцем ТОВ"Артпостач"?
Чи мае перспективу звернення до АМКУ зі скаргою на підставі цих фактів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведно переговорну процедуру закупівлі послуг з цетнралізованого водопостачання. Учасником цієї процедури закупівлі є монополіст КП Компанія Вода Донбасу. Замовник був не згоден з деякими пунктами договору, і підписав договір з зазначенням у ньому позначки "з протоколом розбіжностей". Договір був оприлюднений належним чином, але протокол розбіжностей не підписаний. Чи може Учасник закупівлі який є монополістом не підписувати даний протокол розбіжностей, оскільки зоконом заборонено внесення змін до договору після його укладення? І чи буде взагалі правомірним підписання даного протоколу розбіжностей після завершення переговорної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Ми є Виконавцями по договорам на розробку проектно-кошторисної документації. Сума двох договорів – не перевищує 1 105 000,00 грн з ПДВ.
Вищевказані договори укладено 6 квітня 2020 року, без використання ЕСЗ, що підтверджується вказаними вище посиланнями.
Враховуючи факт, що кошти на виконання вказаних договорів були виділені до кінця 2020 року, а Договора виконаними не були, чи має Замовник право на подовження терміну дії Договору?
Також просимо вказати законодавчі підстави (норму закону, чи назву та номер нормативно-правового акту) на подовження терміну дії Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону.
Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) даним листом звертається до Вас із наступним.
Наразі, Департамент зіткнувся з проблемою не відповідності суми ПДВ зазначеною у договорі до суми ПДВ зазначеною у п.20 звіту про результати проведення процедури закупівлі форма якого затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Виникнення даної невідповідності зумовлена наступним.
Відповідно до технічного регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків уповноваженого органу веб-порталу, під час внесення інформації за укладеним договором, Замовник має зазначати, зокрема, суму договору з ПДВ та суму договору без ПДВ. Сума договорів, які укладаються Департаментом, вираховуються за допомогою програмного комплексу АВК-5 з урахуванням ресурсних елементів кошторисних норм, підвищуючих / понижуючих коефіцієнтів, тощо. Таким чином, в багатьох випадках, договірна ціна (сума договору разом без ПДВ) може складати не рівне число, при якому сума після коми (тобто цифра в копійках) може містити декілька цифр «в періоді». Таким чином, відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків Замовник має округлювати такі цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення.
Після внесення зазначеної інформації та, відповідно, заокруглення ціни до другого знаку після коми, система автоматично прораховує суму ПДВ шляхом віднімання від суми договору з ПДВ суму договору без ПДВ. Саме за рахунок необхідності заокруглення цифр за другим знаком після коми виникає не відповідність між сумою ПДВ що зазначена в договорі та сумою ПДВ що зазначена у пункті 20 звіті про результати проведення процедури закупівлі.
При цьому, слід зазначити про те, що форма пункту 20 звіту про результати проведення процедури закупівлі не містить обов’язку зазначення суми ПДВ в дужках.
Для більш детального розуміння, наводимо приклад. Департаментом, під час зазначення інформації про укладений договір, у відповідності до вимог закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та регламенту використання авторизованого електронного майданчику Zakupki.Prom.ua було зазначено: 1. Сума договору з ПДВ; 2. Сума договору без ПДВ; 3. Термін дії договору; 4. Дата підписання договору.
При цьому, сума договору без ПДВ становила 11 797 311,8333333333 грн. Відповідно до регламенту функціонування авторизованих електронних майданчиків працівниками Департаменту було округлено такі цифри до другого знаку після коми таким чином, що сума складала 11 797 311,84грн. При цьому, сума договору з ПДВ становить 14 1456 774,20 грн, а сума ПДВ зазначена у договорі становить 2 359 462,37грн. При проведені дії віднімання 14 1456 774,20 - 11 797 311,84 авторизованим електронним майданчиком автоматично сформована сума ПДВ у розмірі 2 359 462,36грн, а не 2 359 462,37грн.
Такі випадки, нажаль, будуть не поодинокі.
Департаментом в телефонному режимі проведено консультації зі спеціалістами уповноваженого органу з питань публічних закупівель – адміністратора майданчика «Prozorro» за результатом яких, просимо Вас надати роз’яснення та підтвердити:
1. Чи дійсно замовники мають має округлювати цифри до другого знаку після коми шляхом збільшення та/або зменшення та відповідно мають місце невідповідності у сумі ПДВ?
2. Чим регламентована необхідність таких заокруглень?
3. Чи будуть внесені зміни до регламенту роботи майданчиків в частині приведення у відповідність регламенту до форми документів затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Відповідь просимо надати в найкоротший термін, враховуючи те, що термін реєстрації деяких договорів в казначейській службі спливає 08.04.2020.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
Поряд з цим відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
|