|
18.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Питання щодо закупівель за Постановою від 07 липня 2023 року № 686 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”.
Пунктом 11-1 Особливостей визначено, що закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за Переліком, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку, з урахуванням положень, визначених цими Особливостями. Норма встановлює порогові межі, які значно відрізняються від тих, що визначені Особливостями, а також, скеровує замовника до Порядку.
В свою чергу, у пункті 56 Порядку визначено, що у разі здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників.
Чи означає це те, що закупівля лікарських засобів та медичних виробів за Переліком, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень – такі закупівлі також здійснюються за загальними правилами, визначеними в Особливостях?
Тобто, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими Особливостями, та/або шляхом запиту ціни пропозицій постачальників в електронному каталозі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься листі від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119
|
|
12.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького проводиться закупівля № ID UA-2023-06-23-010887-a за процедурою відкриті торги з особливостями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) по предмету «Ліжко армійське розбірне двоярусне типу «А» (далі – Закупівля).
Згідно положень пунктів 24, 26 та 28 Особливостей - Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням цих Особливостей. Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Так, на виконання вимог статтей 21 та 22 Закону з урахуванням Особливостей - оголошення про проведення відкритих торгів та тендерна документація повинні містити інформацію про строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. Враховуючи що, в Закупівлі та тендерній документації до неї зазначено, що кінцевий строк поставки до 25.07.2023.
В ході проведення Закупівлі, одним з учасників процедури було подано скаргу до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яку було прийнято до розгляду згідно рішення від 10.07.2023 № 10201-р/пк-пз, який призначено на 24.07.2023.
Незалежно від результатів розгляду скарги і прийнятого органом оскарження рішення, враховуючи строки оскарження рішень замовника, передбачені пунктом 49 Особливостей – неможливо буде укласти договір про закупівлю з будь-яким учасником, що визначений переможцем процедури закупівлі у терміни до завершення строку поставки товару, визначеного умовами Закупівлі.
Згідно п. 17 Особливостей - договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень Закону та цих Особливостей.
Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:
визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Тобто, строк поставки товару в договорі не повинен бути більшим ніж 25.07.2023.
Проте, враховуючи положення частини 1,2 статті 631, статті 663 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 180 Господарського кодексу України – набрання чинності договором відбудеться з моменту його укладення, яке настане після спливу терміну поставки товару за умовами Закупівлі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та положення статті 9 Закону, просимо надати роз'яснення/інформацію щодо правомірності укладення договору про закупівлю після спливу кінцевого строку поставки товару або щодо правомірності укладення договору про закупівлю, умови якого будуть відрізнятись від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та умов Закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 185/2023 та № 824/2022,що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c86cc74-57f8-4b95-874d-5ea501655d90&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=77a1268e-916c-4413-b2c7-c6cd840ec2ef&lang=uk-UA
|
|
11.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Приймаючи участь в процедурах відкритих закупівель наше Товариство, як потенційний учасник зустрілося з такою проблематикою, при оголошенні закупівлі Замовник в своїй тендерній документації встановлює вимогу, що вартість послуг, які учасник планує надавати, повинна враховувати всі податки та збори ( в тому числі податок на додану вартість ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ. Основним критерієм, що впливає на розрахунок вартості послуг є заробітна праця найманого працівника, розмір мінімальної ставки якої встановлений на законодавчому рівні та станом на сьогодні в погодинному розрахунку становить 40,46 грн.
Ми маємо негативний досвід участі в закупівлі (де безпосередньо нас не визнали переможцем закупівлі) в якій замовник вимагав надати калькуляцію вартості послуг, учасник якого визнали переможцем закупівлі в поданій калькуляції в графі «заробітна плата» вказав суму вартості години нижчу встановленого Законом розміру мінімальної заробітної плати. Скарга подана до АМКУ з даного приводу задоволена не була, з мотивацією, що замовник не ставив в тендерній документації такої вимоги. В подальшому приймаючи участь ще в ряді процедур закупівлі, в період уточнень зверталися з питанням до замовників чи буде вважатися ними порушенням вимог тендерної документації не дотримання вимог трудового законодавства, нормативних та розпорядчих документів Міністерства соціальної політики України, щодо забезпечення гідного рівня заробітної плати охоронників (не нижче рівня мінімальної заробітної плати відповідно до норм чинного законодавства України) та забезпечення виконання в повному обсязі вимог законодавства України щодо додаткового захисту, оплати праці охоронників (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Конкретних відповідей з даного приводу не отримали, а приймаючи участь в закупівлях зустрілися з тим, що переможцями даних процедур стають учасники, які надали тендерні пропозиції вартість яких в цілому (з урахуванням всіх податкових навантажень) в погодинному розрахунку є меншою законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати.
Просимо роз’яснити:
-який механізм забезпечення законності з урахуванням наведеної вище проблематики
-який механізм узагальненого інформування потенційних замовників щодо унеможливлення укладання договорів на надання послуг, вартість яких не дозволяє забезпечувати соціальні гарантії найманих працівників
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Водночас, оскільки відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель та інших сфераї діяльності, у разі наявності ознак порушень рекомендуємо звертатись до вищезазначених органів.
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Замовник планує закупівлю у понад 30 млн гривень (6 комплектів установок). Товар має бути локалізований. Наша продукція виготовляється у Єгипті, Колумбії та Саудівській Аравії.
Юридичної особи в Україні незареєстровано.
Питання.
Чи буде законною і можливою наступна конструкція участі у торгах, та у разі виграшу - реалізація проєкту:
1. Українська компанія локалізує товар в системі з необхідним рівнем (15% для 2023 року).
2. Нерезидент виходить на торги з зареєстрованим та локалізованим товаром із системі.
3. Постачання та сервіс, реалізація проєкту виконуються нерезидентом (договір між українським замовником та закордонним підрядником) із використанням складових продукту українського походження (згідно калькуляції та заяви про локалізацію).
Будь ласка, повідомте чи можлива така конструкція? Якщо ні, то чому?
Завчасно дякую! Гарного дня та мирного неба!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у тендерній документації зазначаються такі відомості:
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010.
Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.»
Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100).
Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100):
- Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року;
- Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи мають право Замовники закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим на суміш зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100.
2. Чи мають Замовники в технічній специфікації тендерної документації встановлювати до суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) вираз "або еквівалент" якщо Замовники закуповують суміш із стандартними (якісними ) характеристиками відповідно до ДСТУ 7146:2010,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент". Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому відповідно до абзацу першого пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, виходячи з абзацу другого пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівель твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|