|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону Про публічні закупівлі за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Чи зобов’язаний замовник за кожною окремою будівлею проводити окрему процедуру закупівлі/закупівлі, враховуючи що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва (слово об’єкти визначено у множині).
Чи може замовник провести одну спрощену закупівлю/відкриті торги за декількома об’єктами будівництва (з декількома інвентарними номерами)? Наприклад закупівлю на «Проектно вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства» (згідно до технічного завдання в переліку визначено порядка 10 об’єктів з різними інвентарними номерами).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо випадків застосування п.2 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" а саме: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
Чи може дана підстава, використовуватися під час закупівлі послуг з авторського нагляду, в разі, якшо вартість закупівлі більша ніж 50 тис.грн але менша ніж вартість, визначена в п.1 та 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 790/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1666db2-36b3-4131-a13c-0eb0710b2196&lang=uk-UA
|
|
|
17.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь- ласка, сесією міської ради виділені кошти на капітальний ремонт бідівлі в сумі 550 000 грн. Необхідно провести допорогову закупівлю робіт чи можна укласти прямий договір та оприлюднити звіт в системі Прозоро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання прийняття рішення стосовно використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F31462-06
У свою чергу, питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F21890-07
|
|
|
07.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари, це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином цінні папери, зокрема акції, та інші майнові права, в т.ч. корпоративні, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, відтак можуть бути товаром в розмінні Закону.
З огляну на викладене просимо надати роз’яснення щодо порядку закупівлі замовником цінних паперів (акцій)/корпоративних прав, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав/ цінних паперів (акцій) не є виключенням визначеним ч.3 та 4 ст. 2 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Водночас частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема фінансові послуги, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів.
Поряд з цим, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова послуга − операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, − і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При цьому фінансові активи − кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (пункт 4 частини першої статті 1 Закон про фінансові послуги).
У свою чергу, визначення термінів “цінний папір” та “фінансові інструменти” наведено відповідно в частині першій статті 3 та пункті 19 частини першої статті 1 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (далі – Закон про цінні папери та фондовий ринок), який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
При цьому відповідно до частини першої статті 17 Закону про цінні папери та фондовий ринок професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками.
На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність. Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено закупівлю фінансових послуг, що надаються у зв'язку з емісією, купівлею, продажем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів, така закупівля здійснюється замовником без проведення процедур закупівель на підставі частини третьої статті 2 Закону.
|
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Під час проведення відкритих торгів, тендерною документацією передбачалося, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання учасниками тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі.
Під час перевірки Замовником, накладеного учасником електронного підпису на тендерну пропозицію, на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначена інформація, що тип носія особистого ключа – незахищений, тип підпису – удосконалений, сертифікат – кваліфікований.
Підкажіть, будь ласка:
1) чи відповідає накладений учасником удосконалений електронний підпис вимогам замовника щодо накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію, з урахуванням вимог визначених Законом України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 року №2155-VIII та Постановою КМУ від 03.03.2020 року № 193?
2) чи можна це вважати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника у зазаначеній ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020 і 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|