|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Будь ласка допоможіть розібратись, якщо замовнику необхідно закупити послугу з оцінки об*єктів нерухомого майна з метою бухгалтерського обліку (переоцінка) - будуть відкриті торги, оскільки сума закупівлі 424 000,00 грн.
В той же час необхідно закуповувати протягом року послуги з оцінки обєктів нерухомості за різними адресами, але з метою їх приватизації (орієнтовна вартість послуги з оцінки: 1500 -2000 грн. за обєкт), при цьому загальна річна сума послуг з оцінки з метою приватизації - приблизно буде 48 800 000,00 грн.
Код ДК буде однаковий по всіх закупівлях (як з метою переоцінки так і з метою приватизації), а загальна сума по ДК- 472 800,00 грн.
Згідно п.8 Наказу № 708 від 15.04.2020 Мінекономіки: "визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об*єкта приватизації". Чи одначає це, що по закупівлі послуг з оцінки з метою приватизації можна укладати прямі договори (до 50 000,00грн.)? Тобто не сумувати ДК. Або ж всі закупівлі будуть відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені статтею 3 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю в один із способів, передбачених Законом, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, розділом 2 Порядку встановлені особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Так, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є послуги з оцінки майна під час приватизації і визначення предмета закупівлі послуг здійснюються окремо для кожного об’єкта приватизації, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
При цьому Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Класифікація об’єктів приватизації визначена статтею 5 цього Закону.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 7 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Разом з тим, законодавець не зазначає, на кого покладається відповідальність щодо перевірки достовірності документів та обсягу такої перевірки.
Питання 1: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність тендерної документацію учасників?
Питання 2: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність документації переможця тендеру, яка подана для укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій замовник має розглянути тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому рішення про необхідність звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником приймається замовником самостійно.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 976/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На 2021 був заключений договір на постачанняпослуг річна сума складає 8000 грн., який був оприлюдненний в системі прозоро в 3-х денний термін. Послуги будуть надаватися помісячно відповідно і акти про виконання послуг будуть місячні. Питання: Як вивантажити місячні акти до річного договору який оприлюденний на початку 2021 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
о результатам тендеру мій колега (інший ФОП з аналогічним видом діяльності)став переможцем, уклав договори та постачає за ними продукцію. в звязку з життєвими обставинами цей ФОП прийняв рішення про припинення виробничої діяльності та запропонував мені прийняти на себе виконання зобовязання за укладеними договорами в порядку ст. 194 Господарського кодексу України. Чи може Переможець процедури закупівлі передоручити виконання свого зобовязання третій особі в порядку ст. 194 ГКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник ” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України ) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої та п’ятої статті 41 Закону, відповідно до яких, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та саме між замовником і учасником.
|