Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
12.11.2018 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4640 / 4319
Чи є порушенням чинного законодавства в сфері державних закупівель та зменшення конкуренції, якщо замовник в вимогах щодо закупівлі природного газу вказує що до ціни на природний газ необхідно включити витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами?
Відповідь
17.07.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4640 / 4458
Чи може комунальне підприємство монополіст проводити допорогову закупівлю послуги до 1 мл. грн. за бюджетні кошти шляхом заключення прямого договора
Відповідь
12.08.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
4639 / 4693
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації. Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання: - чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна. - Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю? - чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти? - Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
Відповідь
27.03.2019 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
4639 / 4556
Учасник через авторизований електронний майданчик подав Скаргу до АМКУ, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників щодо обрання переможця у відкритих торгах. Скарга прийнята до розгляду. Чи може Учасник надати доповнення до Скарги до моменту розгляду скарги АМКУ? Якщо так, яким чином це зробити?
Відповідь
15.12.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4636 / 4552
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити Уповноваженого – особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми. Також цей Закон покладає на юридичних осіб – учасників процедур закупівлі, передбачених, у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, низку інших обов’язків, зокрема щодо: - створення захищених анонімних каналів зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність та забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень; - отримання згоди Національного агентства з на розірвання трудового договору з Уповноваженим з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників). Ці обов’язки носять постійний (безперервний характер): налагоджена антикорупційна система у діяльності юридичної особи раз запроваджена, не може за логікою і суттю такої системи змінюватися в залежності від того, чи сьогодні підприємство є учасником процедури закупівлі, чи договір виконаний і підприємство не бере участі у нових закупівлях. В той же час відповідно до ч. 7, 8, 91 п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право проводити перевірки виконання юридичним особами вимог Закону, вносити приписи та отримувати від юридичних осіб письмові пояснення. Це все вимагає правової визначеності щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі. З цією метою просимо роз’яснити: 1. Чи обмежений статус учасника процедури закупівлі часовими рамками? Питання обумовлене тим, що Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимоги до юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, тобто вказує на ознаку у теперішньому часі. 2. До якого моменту юридична особа зберігає статус учасника процедури закупівлі, якщо її тендерна пропозиція відхилена / акцептована / укладений договір про закупівлю? 3. Коли процедура закупівлі вважається завершеною? 4. Якщо юридична особа брала участь у процедурах закупівлі, виконала договір за його результатами та натепер не бере участі у процедурах закупівлі і брати не планує, чи є вона (зберігає) статус учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2