|
09.04.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Нашою установою проведено відкриті торги по придбанню легкового автомобіля, після завершення торгів, оголошення переможця, підписання договору його завантаження в систему через 12 днів було з’ясовано, що на сайті відсутня інформація про накладання ЕЦП яке накладається після завантаження підписаного договору, ЕЦП накладалось у день завантаження договору в систему. Чому не спрацювала система, не зрозуміло. Нами було повторно накладено ЕЦП.
Станом на 09.04.2019р. переможець торгів виконав умови договору, поставив автомобіль, але казначейство відмовляється реєструвати договір та проводити оплату посилаючись на несвоєчасне накладання ЕЦП.
Торги по вказаному предмету закупівлі проведено у відповідності до чинного законодавства спираючись на такі принципи, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі, недискримінація учасника, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерної документації, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, скарг від учасників не надходило, переможця визнано системою, тендерна пропозиція відповідає вимогам тендерної документації договір підписаний та виконаний переможцем.
Просимо Вас прискорити надання роз’яснення щодо вирішення проблеми, в зв’язку з тим, що згідно чинного законодавства на реєстрацію автомобіля відведено 10 днів.
Дякуємо за розуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 (далі – Порядок розміщення інформації), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому пунктом 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. Після внесення усієї обов’язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.
Водночас перелік форм документів у сфері публічних закупівель, складання яких передбачає використання замовником кваліфікованого електронного підпису посадової особи, визначений пунктом 1 Наказу.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Крім того, повідомляємо, що пунктом 6 Порядку розміщення інформації визначено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця, які призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації. Питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|
|
04.07.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство здійснює закупівлі пального ціна на яке постійно коливається на ринку. Пунктом 2 ч. 4. ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної у договорі. Так, збільшуючи ціну на пальне нам доводиться зменшувати кількість товару, аби не збільшилась загальна сума визначена у договорі. Пунктом 5 ч. 4 ст. 36 Закону передбачена можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) Запитання: Чи можна при подальшій зміні ціни в бік зменшення (керуючись п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону)відповідно збільшувати кількість товару не перевищуючи при цьому початкової кількості на яку було проведено торги та яка була зазначена у договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеного системою аукціону по відкритих торгах, було укладено договір на суму 27371000,00 грн. на реконструкцію гуртожитку. В процесі виконання договору виникла необхідність в закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка не перевищує 50 % від суми основного договору.
Згідно п 5. ч 2. статті 40 ЗУ “Про публічні закупівлі” закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Ми в термін три роки після укладання основного договору встигаємо розпочати переговорну процедуру, а дата договору, укладеного за результатами переговорки у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення, виходить за трирічний термін після укладання основного договру. Тобто переговорна процедура завершиться після настання трирічного терміну після укладання основного договору.
Чи є це порушенням застосування переговорної процедури закупівлі згідно з п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, замовник може застосувати/розпочати переговорну процедуру закупівлі відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру .
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
17.10.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ДСП «Чорнобильська АЕС», як замовником торгів, у 2017 році була запланована закупівля робіт «Будівельні роботи по об'єкту “Будівництво комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту при перевезенні відпрацьованого ядерного палива із СВЯП-1 до СВЯП-2 на ДСП ЧАЕС”
(ДК 021:2015 код 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи)».
Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначених будівельних робіт визначені в робочому проекті (шифр 264.2016) (далі – проект). До складу проекту входять документи, що містять гриф “для службового користування”. Ці документи не можуть бути оприлюднені у складі тендерної документації на відміну від процедури проведення відкритих торгів, при оголошенні яких тендерна документація оприлюднюється повністю з усіма додатками.
Таким чином, у зв’язку з особливою специфікою закупівлі Замовником на підставі розділу V Закону України “Про публічні закупівлі” від 25 грудня
2015 року № 922-VІІІ (далі – Закон) була застосована процедура – конкурентний діалог.
Слід зазначити, що для Замовника також було важлива участь учасників, що мають системи захисту службової інформації, бо наявність зазначеної системи дає право фахівцям учасника працювати з документами, які мають гриф ”для службового користування”, які відповідають вимогам пункту 4 додатка 1 “Перелік документів для учасників торгів “Документи, що подаються учасником для участі у першому етапі конкурентного діалогу”.
У пункті 6 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» Замовником передбачено, що проект буде наданий під час проведення переговорів усім учасникам з розпискою про нерозголошення третім особам інформації, що викладена у проекті, тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі конкурентного діалогу.
Оприлюднення тендеру за процедурою конкурентний діалог у системі Prozorrro відбулося тричі:
1. 02.06.2017, номер закупівлі в центральної базі даних електронної системи (далі – ЦБД) UA-2017-06-02-001016-a – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна».
Тендерні пропозиції подали три учасники, до І етапу (переговорів) Замовником допущено тендерні пропозиції двох учасників.
2. 04.08.2017, номер у ЦБД UA-2017-08-04-000880-b – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна».
Тендерні пропозиції подали два учасники.
3. 05.09.2017, номер у ЦБД UA-2017-09-05-001688-c – електронною системою присвоєно статус «закупівля неуспішна».
Учасники відсутні.
Таким чином, на трьох процедурах була відсутня достатня кількість учасників для проведення конкурентного діалогу.
Існуюча колізія у Законі не дає змогу Замовнику посилатися на частину 1 статті 31 Закону «Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися» для прийняття рішення про відміну тендеру при проведенні конкурентного діалогу, так як згідно з абзацом 7 частини 2 статті 34 Закону «Порядок проведення конкурентного діалогу» до переговорів замовником запрошуються учасники, пропозиції яких не було відхилено, але не менше ніж три учасники.
Логічно припустити, по-перше, якщо електронною системою згідно з її регламентом роботи закупівлям, що проводяться за процедурою конкурентний діалог, автоматично присвоюється статус «закупівля неуспішна» у випадках відсутності достатньої кількості учасників, а це означає відміну тендеру. По-друге, Замовник керуючись вимогами пункту 4 частини 2 статті 35 Закону «Умови застосування переговорної процедури закупівлі», після двічі відміненого тендеру може провести переговорну процедуру з декількома учасниками.
Враховуючи гостру необхідність закупівлі зазначених будівельних робіт, а також їх складність та специфіку, просимо відповісти на питання: чи може Замовник не порушуючи принципу недискримінація учасників після двічі відміненого тендеру за процедурою конкурентний діалог застосувати переговорну процедуру з декількома учасниками?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 564/2017 від 06.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f14b2baf-06fd-4cbc-8ac1-7ec924f2a3b8&lang=uk-UA
|