|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до нового пп. 21 п. 13 Особливості № 1178, закупівля товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, виконання мобілізаційних завдань (замовлень), заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, виконання договорів, що містять інформацію з обмеженим доступом, якщо така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. Такий запит погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби у здійсненні закупівлі відповідно до цього підпункту.
Тобто є дві складові його застосування зазначеної норми:
1) така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача;
2) такий запит погоджується (затверджується) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та повинен містити обґрунтування нагальності потреби.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 № 1702-ІХ добровольче формування територіальної громади — це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної тергромади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони.
Своєю чергою, новий п.п. 21 п. 13 Особливостей № 1178 поширюється на закупівлі для Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів.
Військове формування відповідно до ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про оборону України”» від 05.10.2000 № 2020-III — це створена відповідно до законодавства України сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Отже, ці поняття воєнізованого підрозділу і військового формування відрізняються. Члени ДФТГ не є військовослужбовцями, натомість в гарантіях, зокрема, їх прирівняно до військовослужбовців.
Крім того, ДФТГ у своїй діяльності підпорядковані військовим частинам за принципом територіальності. В зв’язку з цим просимо роз’яснити:
1) чи підпадають закупівлі для ДФТГ за місцевими програмами територіальної оборони під пп. 21 п. 13 Особливостей № 1178?
2) чи можуть нагальні закупівлі для ДФТГ за запитом і обґрунтуванням відповідної ВЧ здійснюватися за цим підпунктом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395
Крім цього, 12.07.2024 представниками Міністерства економіки України та ДП “Прозорро” проведено вебінар, присвячений основним змінам, що внесені постановою № 782, який доступний за посиланнями: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/1670102923763748 або https://www.youtube.com/watch?v=ZyrKJvBkgoY
Поряд з цим, відповідно до "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Отже, щодо віднесення до Збройних Сил чи інших військових формувань добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|
|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» і замовником тендеру (покупцем) укладено Договір на поставку спеціалізованих автомобілів на шасі європейського виробника (Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5).
В тексті Додатку до Договору сталася помилка (описка в цифрі) у технічному параметрі товару «Номінальна потужність двигуна, не менше», а саме: було внесено значення «не менше, кВт - 250» замість «не менше, кВт – 185», що було автоматично перенесено з описки у тендерній пропозиції (значення потужності помилково зазначено у цифрах кінських сил).
На підтвердження технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі надано лист, згідно якого шасі моделі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 має такі технічні параметри двигуна від виробника: ML110E25WS-E5 EURO5 – двигун 5880 см3, 160 кВт, 217 к.с.; 185 кВт, 252 к.с.; 205 кВт, 279 к.с. В сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного КТЗ від вітчизняного виробника зазначено (п.27): «Максимальна потужність або максимальна потужність електродвигуна – нетто 185 кВт».
Отже, наявна інформація щодо технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі та технічна документація українського виробника завершеного КТЗ свідчить, що коректним показником максимальної потужності двигуна базового шасі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 є 185 кВт.
Однак Покупець відмовляється укласти угоду щодо внесення змін/коригувань до Договору, посилаючись на відсутність в діючому законодавстві про публічні закупівлі чіткого врегулювання процедури внесення змін до укладених договорів з подібних підстав.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності підстав та процедури для внесення змін (через укладання додаткової угоди) до Договору з метою виправлення технічної помилки (описки) шляхом уточнення технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: приведення показника «номінальна потужність двигуна» шасі у відповідність до технічної документації виробників (шасі та завершеного КТЗ).
|
|
Відповідь
|
|
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.07.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю!
Підкажіть, будь ласка, чи потрібно буде долучати довідку про кінцевих бенефеціарних власників Товариства, якщо товариство буде брати участь у публічних/оборонних закупівлях?
Якщо у товариства не буде зазначено фізичної особи, яка є кінцевим бенефеціарним власником, чи є перешкодою для участі у тендері та чи потрібно змінювати структуру власності Товариства?
Для конкретизації запиту: 100 % статутного капіталу товариства володіє Інкорпорація зі Сполучених Штатів Америки (Штат Делавер), у цьому Штаті не відображається повна інформація ні щодо директорів, ні щодо кінцевих бенефеціарних власників, це можна побачити лише по внутрішній документації Інкорпорації, яка не підвантажена до Штату Делавер.
Щиро дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Крім того на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Тобто оборонні закупівлі державних замовників та інших суб'єктів відбуваються в правовому полі Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Абзацами першим та другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою.
При цьому пунктом 44 Особливостей передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників.
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів), а саме - інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Тобто, вимоги пункту 47 Особливостей та пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” застосовуються до резидентів.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
15.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. 14.06.2024 на електронну адресу Мінекономіки України Міжгірською селищною радою було надіслано повторне звернення з приводу вирішення питання щодо завершення закупівлі за результатами запиту пропозицій постачальників (лист 14.06.2024 № 16-03/1033, що додається у вкаладенні до цього запиту). Окільки сплив термін (30 днів) для отримання відповіді, звертаємося поторно з порушеногоу зверненні питання, так як товар Закупівлі – це один із необхідних продуктів харчування для забезпечення харчування більше 400 дітей у закладах дошкільної освіти Міжгірської селищної ради, тому дане питання потребує оперативного і невідкладного вирішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання була надана листом Мінекономіки від 15.07.2024 № 3323-04/50358-06, що додається.
|
|
|
12.07.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В складі пропозиції учасника відсутній документ, надання якого передбачалося тендерною документацією, а саме "Форма тендерна пропозиція", яка, зокрема, передбачає таблицю із зазначенням найменування товару, ціни за одиницю, кількість, вартість по кожній позиції та загальну вартість. Найменування, технічні, якісні характеристики товару містяться й у інших документах, наданих учасником. Надано 24 години на усунення недоліків, тобто на підвантаження відсутнього документу. Учасник підвантажив документ з явними арифметичними помилками, а саме: Загальна сума відповідає запропонованій загальній ціні пропозиції, але в КОЖНІЙ позиції при множенні ціни за одиницю на кількість товару вартість майже вдвічі перевишує правильний арифметичний добуток. Замовник не може повторно звернутися щодо виправлень. Чи є підстави для відхилення? Якщо підстав для відхилення немає, то яким чином формулювати ціну за одиницю в договорі за наявності такого документа в пропозиції? Чи є підстави для відхилення переможця, та з яких підстав, якщо ним не надано документ, який визначає вірну ціну за одиницю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Питання усунення невідповідностей визначено пунктом 43 Особливостей. Згідно з абзацом третім пункту 43 Особливостей замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Крім цього, пункт 44 Особливостей містить перелік підтав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Водночас будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|