|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливе застосування в договорі (посилання в договорі), укладеного по переговорній процедурі, ч.3. ст.631 Цивільного кодексу - сторони погодились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня ! Прошу надати роз'яснення, чи може уповноважена особа водночас бути членом діючого тендерного комітету ? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Дякуємо за попередньо надані відповіді та просимо уточнити.
Відповідно до вашої відповіді на запит 1133/2019, вами звернуто увагу, що відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Закон містить спеціальні та загальні норми. Спеціальні норми закону є домінуючими над загальними. Питання спрощених закупівель регулюється спеціальними нормами Закону статті 14.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Чи потрібно замовникам при проведенні спрощених закупівель враховувати норми ч. 5 ст. 33, а саме: З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
просимо звернути увагу, що строк проведення спрощених закупівель від 6 днів, а строк статті 33 передбачає очікування 10 днів, що суперечить логіці проведення даної процедури.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. З метою складання додатку до річного плану закупівель прошу надати відповідь на питання:
Що, відповідно до законодавства, є початком проведення допорогової закупівлі, яка здійснюється без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу в запиті № 76/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c6ed2cc-eb6f-4ae8-84f3-a1328808d354&lang=uk-UA
Отже, у разі внесення в додаток до річного плану закупівель, які планується здійснити без використання електронної системи закупівель, замовник може заповнити відповідне поле “Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі” шляхом внесення місяця року, в якому планує укласти договір.
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Плануємо здійснити заміну близько 70% вікон у будівлі. Орієнтовна вартість закупівлі 650,0 тис. грн. Код предмету закупівлі відповідно до ДК 021:2015 45420000-7 - Столярні та теслярні роботи. Як правильно обрати предмет закупівлі: поточний ремонт чи капітальний ремонт? За якою процедурою здійснювати закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та предмету закупівлі послуг з поточного ремонту розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому визначення поняття "капітальний ремонт" наведено в ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Отже, замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, (далі – Порядок) та вимог Закону.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 2 Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону вибір та проведення процедур закупівлі належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
|