|
11.05.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовник проводить процедуру на придбання та встановлення обладнання. Предметом договору є товар, будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи. Вартість товару становить 95% вартості закупівлі, 5% - роботи.
В такому випадку предметом закупівлі буде товар? Якщо так, чи потрібно в договорі передбачати наявність форм № КБ-3, КБ-2, якщо ДКСУ буде проводити оплату по накладній, як за товар?
Чи достатньо в договорі буде зазначити акт прийому-передачі виконаних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону визначено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Крім того, пунктом 5 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку встановлено, що під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Таким чином, визначення предмета закупівлі товарів здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону.
|
|
10.05.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи вважається порушенням Принципів закупівель (відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням, замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників) та/або інших правових актів при закуплі Предмета закупівлі виключно за кодом "15860000-4 Кава, чай та супутня продукція" вимагання Замовником (що оформлене в тендерній документації виключно під кодом 15860000-4) від Постачальника Предмету закупівлі (15860000-4 Кава, чай та супутня продукція) надання Послуг з оренди обладнання для приготування/та/або споживання напоїв (кавомашини, вендингове обладнання, посуд та інш.)з Предмету закупівлі на підставі, на нашу думку, злочинно-навмисного ігнорування/та/або навмисного невірного тлумачення Замовником чітко визначених нормативних понять, а саме: кодування товарів (ДСТУ 3993-2000), постачання продукції (ДСТУ 3278-95, Правила Інкотермс), переходу права власності на товар (за ст. 334 Цивільного кодексу України), виробництво (ДСТУ 2960-94) з отриманням нового товару (ДСТУ 3993-2000), товар (за ДСТУ 3993-2000), продукція (ДСТУ 3278-95, ДСТУ 3230-95), готова продукція (ДСТУ 3278-95), вимоги до товару (ДСТУ 3993-2000), життєвий цикл товару (ДСТУ 3294-95), товарорух (за ДСТУ ДСТУ 3294-95), приймання товару (ДСТУ 3993-2000).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому визначення понять "товари" і "послуги" наведені у статті 1 Закону.
Так, згідно частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо, за виключенням послуг, пов'язаних з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів у відповідності до пункту 32 частини першої статті 1 Закону.
Повідомляємо також, що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
08.05.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємству, відповідно до кошторису, необхідно за бюджетні кошти придбати обладнання на 198 тис. грн. та його встановлення 49 тис. грн.. Кошторис був затверджений рішенням сесії міської ради і ним закупівля цього обладнання та послуг з його встановлення передбачено за різними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Як в такому разі слід визначати предмет закупівлі? Чи має право підприємство придбати окремо товар та окремо послуги з його встановлення? Чи необхідно, відповідно до п. 5 Порядку визначення предмету закупівлі, проводити єдину процедуру закупівлі обладнання на 247 тис. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679
Поряд з цим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до пункту 5 Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 "Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі" якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі розміщені листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
19.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! До проведення процедури закупівлі визначили предмет закупівлі згідно Наказу №454 від 17.03.2016 – Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі. Предмет закупівлі визначили як: ДК 021:2015 - 60140000-1 — Нерегулярні пасажирські перевезення, та з зазначенням конкретної назви - (Оренда автобуса). Після завершення відкритих торгів (UA-2018-01-18-001652-a), укладення та оприлюднення договору необхідні документи були направлені до Казначейської служби. В свою чергу Казначейська служба відмовляється реєструвати договір посилаючись на те, що конкретна назва закупівлі (Оренда автобуса) визначена не вірно та не відповідає договору (тобто договір має бути саме на оренду автобуса). Пропонують відмінити попередні відкриті торги у електронній системі ProZorro за номером UA-2018-01-18-001652-a та розпочати нову процедуру закупівлі. Чи дійсно визначення конкретної назви закупівлі та вид договору є перешкодою для Казначейської служби не реєструвати договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3684c95f-de89-456f-a7fd-a72d8dede6ba&lang=uk-UA
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас, оскільки на подібні питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b835ad10-b7e1-4232-b36c-a43bbf0c9c27&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35cd651a-7c64-4b21-8a7a-e483ce23f894&lang=uk-UA
|
|
14.03.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи відповідає вимогам закону застосування ВНЗ переговорної процедури при закупівлі газу для гутрожитку на підставі cт. 35, п 2 (Відсутність конкуренції), з посиланням на Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу від 22.03.2017 р. № 187.
Згідно Закону "Про ринок природного газу" побутовий споживач - це лише фізична особа. Зміни про доповнення цієї категорії мешканцями гутрожитку на даний час не прийняті.
Надайте, будь ласка, оцінку можливості застосування перегорвої процедури за даних умов (вартість більше 200 тис.грн.)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 , а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування, зокрема самостійно визначає документи (експертні, нормативні, технічні та інші), що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі у відповідності до частини другої статті 35 Закону.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
Крім цього, інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|