|
11.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас відповідно до Особливостей закупівель за рамковими угодами та їх укладення, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (далі – Порядок) установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Порядком.
Поряд з цим, частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Отже, проведення відборів, укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи має право замовник у разі наявної підписаної рамкової угоди (яка була укладена до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування») не здійснювати відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою, а вчиняти дії щодо закупівлі товарів що є предметом укладеної рамкової угоди не за рамковою угодою, а за новою процедурою з використанням електронних каталогів (Prozorro Market) відповідно до постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до набрання чинності постанови КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо укладання і виконання рамкових угод міститься в листі від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1542/2021, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BA&fNum=3304-04%2F22470-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6655ac-f4a4-49cd-ae06-0fb9ad3d5efb&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди. При цьому Особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами). Відповідно до пункту 4 розділу VIII "Порядок та підстави припинення дії рамкової угоди" цих Особливостей рамкова угода припиняється в порядку та за наявності підстав, визначених у рамковій угоді. Підстави припинення рамкової угоди визначені в даному пункті. Згідно з абзацом третім пункту 2 постанови № 1178 закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання цією постановою чинності, завершуються у порядку, що діяв до набрання цією постановою чинності. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Крім цього, відповідно до частини четвертої статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. З огляду на викладене, у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону.
|
|
18.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до п. 34 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином майнові права, зокрема, корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, являються об’єктами цивільних прав і можуть продаватись та придбаватись, а отже вважатися товаром в розмінні Закону.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення чи належать до товарів у розумінні Закону корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства?
Якщо такі корпоративні права належать до товарів у розумінні Закону, просимо повідомити про порядок закупівлі замовником корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі господарського товариства, а саме надати інформацію за якою з процедур закупівель передбачених Законом має здійснюватися закупівля, з огляду на те, що забезпечити конкуренцію при закупівлі корпоративних прав у її власника не можливо, однак закупівля корпоративних прав не є виключенням визначеним ч.5 та 6 ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
16.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Фоп 2 групи брати участь у тендері на "Системи відеоспостереження з монтажем", що об'явила бюджетна установа. Предмет закупівлі згідно прозоро - товар. jcrskmrb ФОП 2 групи не може надавати послуги юридичним особам
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо того хто може бути учасником процедури закупівлі міститься в запиті № 2239/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d124357d-eac6-4f93-8d1a-7a27bc1e9762&lang=uk-UAПри цьому зазначаємо, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику. Тому, з питання щодо видів діяльності, які можуть здійснювати фізичні особи - підприємці 2 групи спрощеної системи оподаткування та наявності обмежень, які можуть виникнути при їх діяльності, пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
31.05.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Мова йде про закупівлю на ПРОЗОРО: виконання робіт -капітальний ремонт електромереж за кодом 4531000-3 Електромонтажні роботи.
В якості аналогічного договору Замовник (бюджетна установа) вимагає надати договори тільки з виконання капітального ремонту електромереж.
Ми, як потенційний учасник, маємо договори з майже однаковою сумою на виконання робіт з однаковим переліком, за таким же кодом, але з іншою назвою договору, а саме: виконання робіт з поточного ремонту електромереж.
Замовник (бюджетна установа) на всі наші електронні запити відповідає цілими сторінками (зрозуміло, чому), але конкретної відповіді не дає, вимагаючи тільки договори з назвою "капітальний ремонт..."
Запитання: Чи будуть вважатись ці договори аналогічними?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
18.12.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовником була оголошена закупівля UA-2023-11-10-012979-a «Реконструкція каналізаційних очисних споруд повної біологічної очистки продуктивністю 5000 м3/добу вул. Копачівська №6 в м. Волочиськ, Хмельницької області (Коригування)»
У тендерній документації також відображені певні додаткові (обов'язкові умови), встановлення яких передбачено Фінансовою угодою (далі – Фінансова Угода) між Україною та Європейським інвестиційним банком щодо реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі – НКПВУ), реалізованої відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом від 22.04.2015 р. № 346-VIII, та які описані у Керівних принципах імплементації Програми, схвалених ЄІБ як такі, що відповідають Керівництву ЄІБ із закупівель. Такі додаткові обов’язкові умови можуть відрізнятися від норм Закону і Особливостей, проте підлягають застосування для цього тендеру.
Так, у розділі 5 Кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону та підстави, встановлені статтею 17 Закону (пунктом 47 Особливостей – під час їх застосування) тендерної документації, пунктом 5.4.3 визначено, що Учасник має підтвердити свою фінансову спроможність надавши копію звіту про рух грошових коштів за 4 попередні календарні роки завірені печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже на законодавчому рівні визначено, що кваліфікаційний критерій стосовно фінансової спроможності підтверджується обсягом річного доходу (виручки).
Слід зауважити, що інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період розкривається у звіті про фінансові результати.
При цьому, Звіт про рух грошових коштів — це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів (грошей) протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Тендерна закупівля на даний час знаходиться на етапі розкриття пропозиції та кваліфікації переможця.
Одним із учасників у складі тендерної пропозиції подані всі документи, які передбачені Тендерною документацією, крім завіреної копії звіту про рух грошових коштів, так як такий звіт учасником не складається та не подається. Натомість, учасник надав довідку про рух грошових коштів на рахунках за 2019-2022 роки.
Питання:
- Чи можемо ми визнати Учасника переможцем який не надав копію звіту про рух грошових коштів на підставі якого відповідно до умов тендерної документації визнається його підтвердження кваліфікаційному критерію «фінансова спроможність»?
- Чи можемо внести зміни до Тендерної документації прибравши вимогу кваліфікації переможця згідно «5.4.3. Копія звіту про рух грошових коштів за чотири попередні календарні роки, завірену печаткою учасника та підписом уповноваженої посадової особи учасника», яка суперечить ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та є дискримінаційною (оскільки не складається всіма суб’єктами господарювання), проте передбачена Примірною тендерною документацією та спеціальним Посібником із закупівель ПВУ зумовлена вимогами ЄІБ як кредитора за Програмою відновлення України (які були закріплені Фінансовою Угодою, ратифікованою Верховною радою України – Закон України від 14 липня 2021 р.№1645-ІХ щодо ПВУ)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(6. Щодо кваліфікаційних критеріїв), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F22523-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Порядок надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї здійснюється замовником відповідно до пункту 54 Особливостей. Відповідно до абзацу третього пункту 54 Особливостей замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення. У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів. Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Водночас щодо фінансової спроможності пропонуємо ознайомитися зі статтею на тему: КВАЛІФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ, ДИСКРИМІНАЦІЙНІ УМОВИ, ДОСВІД ВИКОНАННЯ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ ТА НАЯВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ, ЯКА ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ФІНАНСОВОЮ ЗВІТНІСТЮ”, розміщеній на Prozorro Інфобокс за посиланням: http://surl.li/pklrh
|