|
19.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Теплоінвест-Таврія" є суб'єктом господарювання, що здійсню виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до законодавства, тарифи на теплову енергію є ргульованими. Для участі у процедурі відкритих торгів, товариством було подано тендерну пропозицю відповідно до затвердженого тарифу. Чи мають право теплопостачальні організації на єтапі акціону знижувати ціну своєї початкової тендерної пропозиції та чи мають вони право заключати договір на закупівлю теплової енергії ціною, яка склалася за результатами аукіону? Чи повинна теплопостачальна організація подавати до органу, уповноважного на встановлення тарифу заяву, про коригування відповідного тарифу за результатами аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Частиною першою статті 29 Закону установлено, що електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Таким чином, учасник має право понизити ціну /приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014.
|
|
29.10.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
на вимогу замовників закупівлі Номер у Prozorro
UA-2019-10-15-002497-b Організатор
Публічне акціонерне Товариство "Центренерго" Трипільська ТЕС необхідно надати документ, виданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження).
А саме:
№ з/п Найменування "найменування
виробника
" "
Каталожний номер"
1 Обмежувач навантаження крану Авторемонтній Автоагрегатній завод,Україна ОНК-160С-18.02
2 Головка блоку циліндру "ПАО «Заволжский моторный завод,Росія
" 406.3906562
3 Поршні з кільцями "ПАО «Заволжский моторный завод,Росія
" 406.1004018
4 Вкладиші колінчатого валу корінні "Дайдо Металл Русь,Росія
" 406.1000102
5 Вкладиші колінчатого валу шатунні "Дайдо Металл Русь,Росія
" 412-1000104-03
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 852/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9850a89-1ef2-4146-88a9-8aa98cd24047&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”.
|
|
20.12.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Ми провели допорогові процедури, заключили договора, постачальники з інших областей поставили товар, витратили свої кошти на процедуру і доставку, а тепер виявилось, що казначейство здійснює проплати лише з захищених статей, через те що у них є якась вказівка зверху. Питання ось такі:
1)Хто буде відшкодовувати витрати часу та коштів на проведення процедур, на пересилку товару і т.і.?
2)як бути з незавершеними процедурами, адже ми не можемо завантажити договір до тих пір поки казначейство не дасть "добро", а час іде?
3) як в майбутньому застрахувати себе від подібного роду ситуацій?
4) як ви думаєте, ті постачальники, які "прогорять" на цих закупівлях - у них буде бажання наступного разу мати справу з державой, і з системою "Прозорро"? Це налаштує їх на позитивну співпрацю з державними підприємствами?
Я не перший рік в закупівлях і можу сказати, що більшість із тих постачальників, що мені відомі - вже відмовились, через великі ризики і велику кількість довідок і бюрократичної тяганини. Значно простіше продати товар за готівку 1-й тисячі приватних споживачів, ніж, за таких умов, одній державній установі. І коли телефонуєш щоб зробити замовлення навіть за прямим договором - від нас відмахуються як від навозної мухи!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України).
Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Разом з тим статтею 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
При цьому статтею 218 ГК України визначені підстави господарсько-правової відповідальності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Водночас відповідно до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.
Поряд з цим, згідно з частиною першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
Одночасно зазначаємо, що згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Тому, з питання затримки проведення платежів пропонуємо звернутися до Мінфіну.
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник в складі тендерної пропозиції, на підтвердження кваліфікаційному критерію, встановленим Замовником, а саме наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, надав «Лист про відповідність кваліфікаційним критеріям» та цивільно-правові договори на працівників.
Проте, умовами Тендерної документації не передбачено залучення працівників за цивільно-правовим договором. ОДНОЗНАЧНО ВИМАГАЛИСЬ ШТАТНІ ПРАЦІВНИКИ.
Замовником 01.07.2021 в електронній системі закупівель було розміщене повідомлення про усунення невідповідностей. 02.07.2021 Учасник завантажив необхідні документи з інформацією про ТИХ САМИХ працівників, які були зазначені в попередньому листі (але вони вже стали ШТАТНИМИ), а саме, надав те, що вимагав Замовник виправити:
- Лист про відповідність кваліфікаційним критеріям;
- Трудові книжки на працівників;
- Повідомлення про прийняття працівника на роботу з квитанцією;
АЛЕ, всі ці листи-роз’яснення та ЗАПИСИ В ТРУДОВИХ КНИЖКАХ , оформлені датою після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, тобто після 12:00 годин за київським часом 22.06.2021 року (документи датовані 02.07.2021 року).
Прошу надати роз’яснення:
Чи може Замовник прийняти до розгляду нові документи Учасника, датовані датою виправлення помилки, тобто оформлені датою після кінцевого строку подання тендерних пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Згідно частини дев'ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Відповідно до абзацу другого частини дев`ятої статті 26 Закону замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.
Таким чином, оскільки Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій, замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням уточнених або нових документів, що були завантажені учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин та самостійно приймає рішення щодо їх відповідності вимогам, встановлених в тендерній документації.
|
|
05.05.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник вимагає підписання договору про закупівлю під час дії воєнного стану з порушеннями.
Закупівля UA-2022-01-25-019318-b була розпочата до війни. Зараз замовник наполягає на підписанні договору, або погрожує стягнути банківську гарантію. Окрім того, що заплановані строки поставки, які були вказані в проекті договору вже давно пройшли, і ми об'єктивно не можемо під ними підписатися, також вважаємо недоречним під час дії воєнного положення стягувати з підприємців банківські гарантії, які видавались до початку форс мажорних обставин. Виробництва запропонованих товарів не працюють, так як знаходяться під постійними обстрілами, що може призвести до загибелі співробітників. Тому просимо міністерство економіки відмінити право замовників стягувати банківську гарантію під час воєнного положення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно з пунктом 2 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Водночас згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами).
Для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану в Україні замовники можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - постановаа № 169).
При цьому зазначаємо, що замовник самостійно приймає будь-які рішення. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Принагідно зазначаємо, що узагальнені відповіді щодо закупівель згідно з постановою № 169 розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (листи від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану") за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
|