|
|
14.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію учасника у відповідності до п.4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо учасник у складі тендерної пропозиції надав інформацію, щодо залучення до виконання робіт як субпідрядника суб'єкта господарювання, який протягом останіх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
При цьому учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Отже, вимога статті 17 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язанні замовника відхилити тендерну пропозицію застосовується за наявності підстав саме до учасника, який подав тендерну пропозицію.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнямb http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
|
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПРАТ «Швейна фабрика «НІНА» в особі директора, Пасічника Миколи Васильовича, котрий діє на підставі Статуту, що є учасником відкритих торгів на закупівлю костюмів робочих (ДК021:2015 (1813 – Спеціальний робочий одяг)), ідентифікатор закупівлі - UA-2017-03-31-000656-b, звертається за роз’ясненням щодо ситуації, яка склалась при поданні тендерної пропозиції.
Під час введення загальної вартості пропозиції за лотом №4 було допущено арифметичну помилку у її розрахунку, а саме помилково враховано кількість костюмів – 1500 компл. (як у лоті №1), замість 1800 комплектів у лоті №4. У зв’язку з цим сума пропозиції склала 320,55 × 1500 = 480825,00 грн без ПДВ.
У зв’язку із зазначеним вище, Замовника було повідомлено про допущену помилку та завантажено до електронної системи закупівель лист-пояснення і тендерну пропозицію за результатами електронного аукціону з урахуванням правильної кількості костюмів робочих - 1800 комплектів. При цьому не було змінено ціну за одиницю, котра залишилась такою, як і було враховано до закінчення терміну подання тендерних пропозицій, а саме – 320,55 грн без ПДВ. Отже, сума пропозиції за результатами електронного аукціону складає - 320,55 × 1800 = 576990,00 грн без ПДВ. Слід зазначити, що після перерахунку загальної вартості, пропозиція все одно залишається найбільш економічно вигідною серед поданих.
Просимо надати роз’яснення, яким саме чином мають діяти Учасник та Замовник у ситуації, що склалась. Якими правовими нормами слід керуватись у даному випадку?
При можливості просимо відповісти засобами електронного зв'язку та письмово на юридичну адресу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення:
Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника.
У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.
Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол.
Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону).
При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.
|
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Була оголошена переговорна процедура на виконання робіт-виконанець визначен. Проводилась зустріч з ним, на якій всіх все влаштувало. Було розміщено протокол про визначення переможця. А тепер виконавець каже, що не буде виконувати роботи і договір заключати не буде. Які наши наступні дії? чи потрібно вимагати лист з відмовою від виконавця, чи достатньо розмістити протокол засідання тендерного комітету-про що в ньому писати? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни переговорної процедури закупівлі визначено у частині четвертій статті 35 Закону.
Так, зокрема, згідно з абзацом шостим частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом у відповідності до частини четвертої статті 11 Закону. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
|
|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання робіт чи послуг з метою здійснення господарської діяльності та виконання статутних завдань, які не можуть бути виконані чи надані штатними працівниками або щодо здійснення яких існує недостатність штатних працівників, Театром укладаються договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. До таких послуг належать як специфічні – створення творів мистецтва (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення), залучення на ролі акторів у вистави, так і загальні – послуги молодшого медичного персоналу, водіїв, слюсарів, працівників будівельних спеціальностей.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці Театру (п. 1.5 та п. 2.1.8).
Відповідно до цього та нормативних вимог щодо здійснення планування фінансово-господарської діяльності (при складанні фінансового плану), вказані виплати за договорами віднесені до фонду оплати праці у Театрі з відповідними нарахуваннями загальнообов’язкових платежів. Водночас, за вказаною ознакою контролюючі органи (органи доходів і зборів, інспекція праці) відносять укладені договори та правовідносини, які виникають на їх підставі, до трудових, що виключає поширення дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі.
При цьому щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України, як до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
|