|
|
20.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
маємо намір здійснити закупівлю послуг у сфері рослинництва за кодом ДК 021:2015 – 77300000-3. Підприємство входить до Переліку підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 року №70-р. Послуги будуть надаватися на земельних ділянках, прилеглих до випробувального полігону, який використовується за призначенням, тобто для випробувань всіх видів озброєння. Присутність іноземних учасників створює загрозу для збереження державної таємниці.Прошу надати роз’яснення щодо правомірності нашої тендерної пропозиції по залученню для надання послуг тільки вітчизняних учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Разом з тим, згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною третьою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону.
У свою чергу, згідно зі статтею 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
|
|
|
14.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону).
Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
|
|
|
10.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було двічі відмінено тендер на електричну енергію через відсутність достатньої кількості учасників, Відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» можемо застосувати переговорну процедуру при умові, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тедерній документації. У тендерній документації було передбачено, що учасник повинен надати відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону.
При зверненні нами до ПРАТ «Харківенергозбут», який є постачальником універсальної послуги, було отримано відмову в наданні вищевказаних документів.
Відповідно до законодавства інші організації, які надають послуги на постачання електричної енергії, мають змогу надати їх тільки з наступного місяця, а не з 01.01.2019 р. Наразі ми знаходимося в ситуації, яка змушує нас провести переговори з надавачем універсальної послуги, без надання ними документів, що підтвердження відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону.
Просимо Вас надати роз’яснення, що мається на увазі під терміном «вимоги до учасника» відповідно до п. 4 статті 35 Закону. Чи повинен учасник з яким проводяться переговори відповідно до п. 4 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» надати документів, що підтверджуть відсутності підстав для відмови в участі процедури закупівлі відповідно до ст.17 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, а також у запиті № 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
17.11.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, шановний Уповноважений орган з питань закупівель!
Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", що створено згідно з рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2003 року №216/1090 «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м.Києві» та діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 квітня 2004 року №680 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.01.2018 №10), звертається з метою отримання роз'яснення з питань застуосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" під час реалізації договору управління майном (активами).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі №752/16869/18 встановлено, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016100000001070 накладено арешт і заборононено користуватися, розпоряджатися та відчужувати активи (будівлю №1 літер "А", будівлю №2 літер "Б", будівлю №3 літер "В" та дизельну електростанцію літер "Г"), які знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, власником яких є ТОВ «АМАДЕУС КО», а також змінено порядок зберігання вищевказаних активів, як речового доказу у кримінальному провадженні.
18 жовтня 2018 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), та комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху» укладено строковий договір управління майном (активами), що нотаріально посвідчений в установленому порядку, а 26 жовтня 2018 року - підписано акт приймання-передачі об’єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ «АМАДЕУС КО», а також земельних ділянок площею 2,0722 га (кадастровий номер ....) та 0,1117 га (кадастровий номер .....).
Для реалізації договору управління та для забезпечення виконання вимог Закону України про АРМА та глави 70 Цивільного кодексу України, комунальним підприємством відкрито окремий рахунок та отримано нове свідоцтво платника ПДВ. Під час реалізації договору управління виникає необхідність закупівлі послуг з охорони об'єктів управління,прибирання тощо за рахунок коштів з окремого рахунку, який відкрито комунальним підприємством виключно для виконання договору управління. Ураховуючи вищевикладене, просимо надати роз'яснення щодо необхідності проведення тендерних закупівель послуг/товарів/робіт, якщо вони будуть здійснені комунальним підприємством, або якщо буде проводитись відшкодування витрат за існуючими договорами надання послуг...
Відповідь просимо надати у найкоротші строки.
Заздалегідь вдячні за порозуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим, згідно з абзацом другим частини другої статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|
|
|
10.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Я б хотіла уточнити судовий спосіб оскарження процедури закупівель. Чи правильно я розумію, що оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель відбувається в адміністративному порядку, в той час як спори між замовниками та виконавцями чи учасниками торгів розглядаються у порядку господарського судочинства? Також хотілося б дізнатися чи у цих двох випадках строк позовної давності є загальним (6 місяців для адміністративного процесу та 3 роки для господарського процесу)?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального Кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
У свою чергу, відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
|