|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Водночас питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому пунктом 5 наказу №333 Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
|
07.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Кевлар" взяло участь у процедурі закупівлі за предметом "охоронні послуги". За результатами електронного аукціону зайняло 3-є місце серед 4 учасників. Перші два учасники були дискваліфіковані, а ми - визнані переможцем. На шостий день після публікацї повідомлення про намір укласти договір наша пропозиція була відхилена з підстав неподання нами документів за ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", хоча ми документи здали у відділення зв'язку в останній 5-й день строку, встановленого ст. 17 вказаного закону та тендерної документацією. Після нашої дискваліфікації замовник перейшов до наступної і останньої тендерної пропозиції і відхилив її з технічних питань забезпечення охоронників. Після цього замовник на підставі ст. 31 даного закону відмінив торги. Відхилення нашої пропозиції, пропозиції останнього учасника та відміна торгів відбулися в один день. Тендер закритий. Ми не мали технічної можливості подати скаргу в АКУ через Прозорро через закриття тендеру, письмову скаргу вони не прийняли. Ми звернулися у господарський суд і виграли справу: рішення замовника про відхилення нашої пропозиції та відміну торгів скасовані, але в укладенні договору про закупівлю - відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але замовник не може повернути тендер на стадію опублікування повідомлення про намір укласти договір з технічних причин. Ми у системі Прозорро також не можемо за даною закупівлею нічого зробити через технічну неможливість. Питання: як виконати таке рішення господарського суду технічно і фактично у системі Прозорро та укласти договір з наступною публікацією звіту про проведену процедуру закупівлю та укладеного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 787/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e2aa98-a9ca-442a-8a5a-609ae9ee5451&lang=uk-UA
|
|
|
23.05.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Роз'ясніть будь ласка, у разі якщо переговорну процедуру, застосовану як виняток згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону, відмінено внаслідок не подання учасником, з яким оприлюднено намір укласти договір, документів згідно ст. 17 Закону (довідка МВС про не судимість, довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів(замовник визначив це у переліку документів необхідних для застосування переговорної процедури)), чи може Замовник вдруге застосувати переговорну процедуру згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 783/2017 від 01.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fdde64e-aa6f-4a2a-847f-e4fa3dc49042&lang=uk-UA
|
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням порядку проведення переговорної процедури закупівлі товару "електрична енергія", що проводиться у єдиного постачальника в межах області за 2-ма лотами (місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу та основна адреса заклвду), якщо в укладених договорах в розділі "Предмет закупівлі" вказазувати "постачальник зобов'язується постачати електричну енергію" ( без вказівки тексту "лот 1" та "лот 2" відповідно). Казна зауважує на абз.3 п.2 ст. 7 Закону - "невідповідність документів вимогам законодавства", а саме порушення Порядку визначення предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною.
В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності.
Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|