|
|
14.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-010663-c було укладено договір з переможцем закупівлі на надання послуг з опитування суб’єктів звернення та зі збору їх відгуків і пропозицій.
Кошторис витрат до договору містить розрахунок вартості послуг за договором, до складу якої входить, зокрема:
а) CATI-телефонне опитування, у кількості 2 000 шт. по ціні 42,65 грн/шт.;
б) VIBER та СМС розсилка – 300 000 шт. по 1,30 грн/шт.
Під час виконання договору виконавцем було проведено аналіз та розраховано показник ефективності та конверсії методів дослідження. З метою підвищення показника конверсії, якості та достовірності отриманих в ході дослідження даних для розрахунку показника задоволеності суб’єктів звернення, виконавцем запропоновано продовжити збір відгуків та пропозицій методом САТІ-телефонного опитування, як більш доцільного методу дослідження (збільшивши кількість таких опитувань з 2 000 до 4 919) та зменшити обсяги закупівлі послуг з VIBER та CMC опитування з 300 000 до 140 202. Дані зміни в договору не призведуть до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості внесення вищеописаних змін до договору з урахуванням вимог часини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Все частіше Замовники вимагають від Учасників надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України, яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів (далі - авторизаційний лист про повноваження).
Стандартом поведінки виробника або його офіційного представника є надання лише одного авторизаційного листа про повноваження для одного учасника, або ненадання жодного,- у разі якщо сам виробники приймає участі у закупівлях. Зазначена обставина виключає можливість отримати авторизаційний лист про повноваження всіма іншими учасниками, та не уможливлює їх участь у закупівлі.
Вимога надати авторизаційний лист про повноваження тендерної документації суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те, що «пропозиція не відповідає вимогам замовника».
У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас роз’яснити:
чи є вимога тендерної документації про надання учасником авторизаційного листа про повноваження дискримінацією, у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі»?
чи має право замовник включати до тендерної документації вимогу про надання учасником авторизаційних листів від виробника або офіційного представника виробника на території України?
якими положеннями ЗУ «Про публічні закупівлі» чи інших нормативно-правових актів передбачено обов’язок виробника або його офіційного представника на території України надавати учаснику закупівлі лист про повноваження для участі у закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
27.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Двічі не відбулися відкриті торги (закупівля бензину), було оголошено переговорну процедуру, яка була відмінена, у зв'язку з тим, що учасник у двадцяти денний термін не підписав договір, а з прийняттям нової Постанови, можливості зміни учасника вже не було. Чи можемо ми заключити прямий договір, відповідно до нової Постанови. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде порушенням антимонопольного законодавства вимога Замовника надати учасникам тендеру інформацію про їх співпрацю з іншими контрагентами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
|
|
|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерним комітетом, за результатами аукціону, що відбувся у ході проведення відкритих торгів, встановлено ряд очевидних ознак узгоджених антиконкурентниних дій учасників тогів, що стосуються спотворення результатів торгів, що у свою чергу є порушенням передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Питання № 1: Які, у даному випадку, дії повинен вжити замовник (тендерний комітет)?
Питання № 2: Якщо більшість членів тендерного комітету голосують проти визнання переможцем торгів учасників, поведінка яких дає однозначний привід розцінювати її як антиконкурентні узгоджені дії, така пропозиція відхиляється? Якщо так, то як формулювати підставу для відхилення у протоколі засідання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відхилення тендерної пропозиції розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ).
|