|
19.03.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-18-006281-c. Медико-технічні вимоги на закупівлю: "В разі, якщо учасник пропонує еквівалент товару (аналог) - він повинен надати належним чином засвідчені копії документів, виданих уповноваженими на це органами, які підтверджують еквівалентність запропонованого товару, зазначеному в цій документації." Як розуміти наведене? Який орган є уповноваженим на це органом? Відповідь прошу надати з посиланнями на нормативні документи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 811/2020 та 302/2021 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4da93f56-eecf-4578-8296-568d533acc2f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=56bc904b-57b7-4dfa-b9a4-0adbf8e70cba
Водночас згідно з статтею 24 цього Закону України "Про публічні закупівлі" фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Отже, з питань щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу Вас надати консультацію щодо відхилення пропозиції учасника електронних торгів, з яким у попередніх закупівлях вже було укладено договори. Роботи та послуги цим Постачальником були виконані неякісно та з чисельними зауваженнями. На всі наші вимоги усунути недоліки Постачальник не надає відповіді та ніяк не реагує на наші вимоги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 74/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11ed44bf-c3c6-428b-878d-b545f34729e3&lang=uk-UA
|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання.
Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір,
Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом.
Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором.
Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір.
Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору.
Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання:
Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель.
Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір.
Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду.
Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Частиною 15 статі 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Чи передбачає норма згадуваної статті можливість звернення, в тому числі, і до учасника процедури закупівлі щодо уточнення інформації у наданих ним документах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника.
Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
15.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
20.12.2019 Міністерство розвитку економіки України проводило 60170000-0 Прокат пасажирських транспортних засобів з водієм. Прийняли участь 4 учасники. всі пропозиції відхилені. Лише моя пропозиція майже без зауважень. В усному порядку мене запросили прийняти участь в повторній закупівлі та виправити помилки. 10.01.20 оголошена повторна закупівля в якій добавили обмеження об'єму двигуна об’єм – в межах 1,798 м³ - 1,984 м³. в мене авто з двигуном 2494 см³. Це зроблено навмисто щоб не допустити мене до участі в процедурі оскільки витрати на ПММ та всі інші витрати за рахунок Виконавця. Мою вимогу скасувати цей критерій відхилено тендерним комітетом. Куди і в якій формі я можу звернутися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06%20 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, який містить відповідь на питання.
Принагідно інформуємо, що з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі ДП "Прозорро" infobox.prozorro.org за посиланнями:
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q
|