|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип
прозорості на всіх стадіях закупівель.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість", не розкрито суть принципу прозорості на всіх стадіях закупівель та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "прозоре здійснення закупівель" та "прозорість", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу прозорості на всіх стадіях закупівель, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип прозорості розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
17.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити ПОТУЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Згідно з ч. 7 ст. 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити СПРОМОЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Просимо пояснити значення термінів «потужність» та «спроможність» в розумінні Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Отже, учасник може залучити суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, які у випадку, передбаченому статтею 17 Закону перевірятимуться на наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті. При цьому поняття "потужності" та "спроможності" у даному випадку є тотожними.
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник зазначив у тендерній документації: «учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції відповідну технічну специфікацію (по кожній товарній позиції), ЯКА ОБОВ’ЯЗКОВО МАЄ МІСТИТИ ІНФОРМАЦІЮ про повне найменування, місцезнаходження та КОНТАКТНИЙ НОМЕР ТЕЛЕФОНУ ВИРОБНИКА (ВИРОБНИКІВ). Переможцем визнано Учасника, який не зазначив контактний номер телефону виробника, Замовник аргументував це наступним «Виробником пральної машини є Італія – тому відсутність номеру телефону можлива»? До формальних (несуттєвих) помилок Замовник це не відніс. Чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 1093/2019 та 364/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c51e6b7-fbb6-47c3-a20b-7544cb3fe51d&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63fb48d7-b608-44e0-971f-a8614428511d&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 18.11.2020 оголосили відкриті торги на закупівлю природного газу. На торги вийшло 6 учасників, які занизили свої цінові пропозиції. Уже ирозглядаємо третього учасника. Затягують процес.в В останні дні підписання договору кидають в систему відмову від підписання. Ми не погоджуємося на зміну проекту договору та підняття ціни. Більше 10 обєктів по області залишаються без газу. На січень уклали прямий договір до 200 тис. Що в даній ситуації робити.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Також повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Водночас інформуємо, що наказом Мінекономіки від 18.02.2020 №275 “Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі” затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
При здійсненні публічних закупівель АТ «Укргазвидобування» притримується принципу недискримінації учасників та рівного ставлення для них.
У процедурах закупівель АТ «Укргазвидобування» активно приймають участь Учасники-нерезиденти.
При оприлюдненні плану закупівель та, відповідно, процедури закупівлі, використовується валюта – гривня. Учасники торгуються у гривнях, нерезиденти приводять свою ціну до гривні.
При оприлюдненні договору з переможцем-нерезидентом у Системі електронних закупівель відсутня технічна можливості обрати іншу валюту, ніж була зазначена при оприлюдненні оголошення закупівлі. Таким чином, ми маємо можливість зазначити лише суму у гривнях, хоча насправді договір укладається в іншій валюті. Таким чином, спотворюється інформація про укладений договір.
АТ «Укргазвидобування» неодноразово зверталося за роз’ясненнями та з вимогами усунути цю технічну невідповідність до електронного майданчика (Zakupki.Prom.ua), але кожен раз отримували відповідь, що «технічні можливості публікації інформації через майданчик Zakupki.Prom.ua розроблені у відповідності до технічного завдання Адміністратора Системи ДП «Прозорро», та підтвердження, що при оприлюдненні договору за результатами закупівлі відсутня можливість обрати іншу валюту, ніж гривня.
Просимо надати роз’яснення щодо необхідних дій Замовника при оприлюдненні інформації про договір, укладений з нерезидентом в частині зазначення суми та валюти договору за умови технічних обмежень, зазначених вище.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|