|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції.
Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах:
що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”;
на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку?
Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Н А К А З
18.05.2020 № 98
Херсон
Про початок
моніторингу закупівель
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 15 пункту 10 Положення про Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби 12 жовтня 2016 року № 8
НАКАЗУЮ:
1. Почати моніторинг закупівлі ID: UA-2020-05-12-001137-b.
....
Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня отримання цього запиту. При цьому до пояснень може бути долучено їх документальне підтвердження.
Надайте будь ласка відповідь: Чи є підставою для початку переговорної процедури закупівлі висновок торгово-промислової палати де вказано про єдиного вітчизняного виробника.
відповідь потрібна терміново
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Отже, у залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, та умови застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процуедури закупівлі відповідно до частини другої статті 40 Закону.
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати консультацію з такого питання наведеного у листі (додаток).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому пунктом 2 частини другої статті 4 Закону визначено, що у річному плані повинна міститися зокрема інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Таким чином, замовники для визначення предмету закупівлі можуть використовувати Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), в частині, що не суперечить вимогам Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наша установа в 2019р уклала договір на закупівлю електричної енергії з постачальником універсальних послуг. В кінці року нами проведено дві процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії на 2020 рік, які не відбулись через відсутність учасників. Проведення переговорної процедури закупівлі і укладання договору з новим постачальником завершиться на початку 2020 року, тобто в нас виникає потреба продовжити дію договору зг ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" в обсязі, що не перевищує 20% від остаточної суми договору. Дію договору ми пролонгуємо на наступний рік в 2019р, а в 2020 році, після затвердження кошторисів, укладемо нову додаткову угоду вказавши суму і ціну за одиницю товару.
Питання полягає в наступному: яку ціну за одиницю товару ми маємо вказати в додатковій угоді яка буде укладена в 2020 році: та що була прописана в договорі 2019р., чи нову, яка діятиме з 01.01.2020р.?
І що робити у випадку коли ціна за одиницю товару у 2020р. (в даному випадку електричної енергії) зросте більше ніж на 10%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) посадової особи.Наразі механізм щодо можливості накладання електронних підписів, виданих в інших країнах, за інформацією, одержаною в телефонному режимі від представників електронних майданчиків, практично не реалізовано. Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення, чи можливо, не порушуючи принцип недискримінації, встановити винятки щодо можливості нерезидентами при внесенні інформації в електронні поля та завантаженні документів не накладати КЕП/ЕЦП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах (частина друга статті 5 Закону).
Поряд з цим виходячи зі змісту частин першої статті 26 Закону та дев’ятої статті 14 Закону, тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
При цьому відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі − Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через систему. Так, згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в системі здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю зокрема шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в системі. При цьому внесення такої інформації в електронні поля передбачає застосування кваліфікованого електронного підпису.
Отже, учасники беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах та подають тендерні пропозиції/пропозиції в порядку, визначеному Законом.
|