|
28.02.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальність "С.С.Скафолдінг" хоче змінити юридичну адресу. Для участі у тендерах ми використовуємо сертифікати,в яких вказана адреса.Чи зміна адреси може спричинити відхилення тендерної пропозиції?Чи треба змінювати сертифікати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 (далі - наказ № 710) затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним. При цьому замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком. При цьому відповідно до пункту 10 Переліку подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані) є формальною помилкою. Отже, в тендерній документації замовником самостійно в довільній формі зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, із урахуванням Переліку формальних помилок, який затверджено наказом № 710. При цьому підстави для відхилення замовником тендерної пропозиції установлені пунктом 41 Особливостей та передбачають обов'язкове зазначення аргументації в електронній системі закупівель рішення про відхилення тендерної пропозиції. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
02.02.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерною документацією була передбачена вимога документального підтвердження учасником наявності працівників відповідної кваліфікації. При цьому, замовником не висувалася вимога щодо кількісного складу вказаних працівників.
Учасник у складі тендерної пропозиції зазначив наявність 36 працівників, при цьому документальне підтвердження надано учасником тільки на 20 з зазначених 36 працівників.
Чи вважати замовнику що вимога щодо документального підтвердження учасником наявності працівників відповідної кваліфікації виконана ?
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) з урахуванням цих особливостей. Відповідно до статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно положень пункту 36 Особливостей електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій). Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття тендерних пропозицій. Протокол розкриття тендерних пропозицій повинен містити зокрема, інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам до предмета закупівлі, а також інформацію та документи, що містять технічний опис предмета закупівлі. Відповідно до пункту 38 Особливостей замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно Особливостей, щодо її відповідності вимогам тендерної документації. Отже, виходячи з пунктів 28 і 38 Особливостей, замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам тендерної документації, у тому числі на відповідність встановленим замовником у тендерній документації кваліфікаційним критеріям та тим документам, що вимагалися у якості їх підтвердження. Згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.Визначення невідповідностей здійснюється замовником самостійно. При цьому Особливостями встановлено обов'язок замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції. Крім цього, згідно з пунктом 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: - учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностейколи; - тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Водночас будь-які рішення щодо закупівель, у тому числі щодо визначення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, питання щодо проведення відкритих торгів у період 2021 року.
Замовником оголошено тендерну закупівлю товару очікуваною вартістю 4 000 000,00грн.
Учасником № 1 надано пакет документів, у тому числі і тендерна пропозиція на загальну суму 3 150 000,00 грн.
У ході проведення електронного аукціону, учасник № 1 здійснив крок та понизив свою пропозицію до 3 104 513,00 грн (оновлену пропозицію учасник не завантажив). При цьому при укладанні договору надав замовнику оновлену тендерну пропозицію, в якій без зміни переліку постачаємого товару, суттєво змінив ціни за одиницю товару як в бік збільшення на деякі товари, так і в бік зменшення. При цьому ціна тендерної пропозиції залишилась на рівні запропонованої за результатами електронного аукціону - 3 104 513,00 грн.
Також ціни за одиницю товару, вказані у тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону, відповідають цінам за одиницю товару в укладеному договорі.
Проте аналіз виконання договору показав, що замовнику за договором поставляється виключно товари, на які в оновленій тендерній пропозиції були змінені ціни в бік збільшення, а товари, на які вказано аномально низькі ціни, - не поставляються .
Питання:
-Чи мав право учасник після проведення аукціону (здійснивши крок на пониження вартості товару) вносити зміни та збільшувати вартість на постачаємий товар, а на товар який заздалегідь не постачатимуся, навпаки вказувати аномально низькі ціни? Якщо ні, то ким та які законодавчі акти при цьому порушено?
-У разі наявності в тендерній пропозицій аномально низьких цін, які дії повинен був здійснити замовник? Чи повинен був замовник відхилити вказану тендерну пропозицію учасника № 1.
- Чи має право учасник суттєво змінювати ціни за одиницю товару в первінній та оновлених тендерних пропозиціях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах № 1161/2021 і № 1230/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UAОдночасно повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Разом з тим зазначаємо, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба). Так, відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування у тендерній документації обов’язково зазначаються:
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
На даний час доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, реєстру банкрутів є обмеженим.
1. Чи є правомірним вимагати у переможця надати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, інформаційний лист з Міністерства юстиції України про надання інформації про те, що учасник не є банкрутом?
2. Чи буде правомірним те, якщо Замовник не вимагати вищезазначену інформацію в переможця закупівлі та перевірити її самостійно на сайті YouControl замість офіційних державних реєстрів, оскільки YouControl має змогу отримувати інформацію з ЄДР та ДРРП на основі офіційних договорів, укладених з адміністраторами цих реєстрів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу 15 пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
|
|
09.09.2022
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Абзац другий частини одинадцятої статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає, що у спрощеній закупівлі строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п’ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
Частиною десятою статті 29 «Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій» встановлено, що «строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.».
Пунктом 24 статті 1 Закону термін «пропозиція» застосовано як скорочення до поняття «пропозиція учасника спрощеної закупівлі». Таким чином, положення статті 29 Закону (зокрема частини десятої), не дивлячись на її розташування у розділі ІV «Відкриті торги», законодавцем поширено і на спрощені закупівлі. Проте, в електронній системі закупівель при проведенні спрощених закупівель відсутня технічна можливість продовжити строк розгляду пропозиції до 20 днів та публікації відповідного рішення замовника.
ДП "Прозорро" у своїй відповіді щодо вищезазначеного питання послалось на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06, в якому йдеться про 5-денний строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції учасника спрощеної закупівлі.
Враховуючи викладене, просимо пояснити, яким чином замовник може реалізувати в електронній системі закупівель своє право щодо продовження строку розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі до 20 днів відповідно до статті 29 Закону та оприлюднити в електронній системі закупівель повідомлення після прийняття відповідного рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання, які механізми та можливості передбачає спрощена закупівля, міститься у запиті № 656/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b0e712f1-b70a-43cd-a78f-c3921939d964&lang=uk-UA
|