|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим тією ж ст. 3 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності»
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат».
Ст. 34 Закону України «Про нотаріат» визначено перелік нотаріальних дії, що вчиняють нотаріуси, в тому числі засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них.
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи відноситься «Нотаріальна дія» вчинена в тому числі приватним нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Велике прохання надати роз'яснення щодо порядку проведення чи не проведення наступних закупівель:
1. Чи потрібно відображати у річному плані телекомунікаційні послуги за безстроковим договором, укладеним з Укртелекомом ще у 2015 році, якщо оплати здійснюється щомісяця за рахунками фактури. Така ж ситуація з мобільним оператором (договір безстроковий укладений у 2017 році, рахунки виставляються щомісяця). Якщо потрібно відображати як закупівлю, то яким чином?
2. Чи являється закупівлею відшкодування оплати за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, теплоенергія та ін) балансоутримувачу?
3. Чи вваажається закупівлею, якщо закуповуються марки та конверти працівником підприємства, а підприємство компенсує йому витрати за авансовими звітами. Якщо так, то який повинен бути порядок проведення закупівлі та який документ повинен розміщуватись у звіті?
4. Чи є закупівлею розрахунково-касове обслуговування?
5. Чи є закупівлею судові витрати (судовий збір)?
Усі витрати, на зазначені вище послуги (на кожну окрему), не перевищують 50 тис. грн. за рік (за приблизними розрахунками).
Будемо дуже вдячні за роз'яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що дія нової редакції Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до його укладення.
Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану вноситься інформація про закупівлі, які замовник планує провести:
- вартість предмета закупівлі яких більше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та передбачають проведення процедур закупівель;
- вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю.
Поряд з цим в річному плані закупівель не зазначаються зобов’язання за договорами про закупівлю, укладеними в попередні роки та строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Щодо питань 2-5
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі якщо видатки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Разом з тим згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому з питання здійснення видатків щодо судового збору пропонуємо звернутися до Казначейства.
|
|
|
16.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, КОД ЄДРПОУ 08294952, 73008, м. Херсон, вул. Чкалова, 37.
тел. (0522)-32-26-25
Кінцевий бенефіціарний власник (контролер)ТОВ "ВІРТУМ СТРОЙ" - РОЖКОВ ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ. ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ, 29.09.1984 Р. НАРОДЖЕННЯ, Адреса засновника УКРАЇНА, 86107, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., М. МАКІЇВКА, ЧЕРВОНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, 33, КВ. , ПРЯМИЙ ХАРАКТЕР ВОЛОДІННЯ, ЧАСТКА 100%. Розмір внеску до статутного фонду: 10 000,00 грн.
Контактна інформація: Україна, 03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВІЛЬЯМСА АКАДЕМІКА, будинок 6-Д, офіс 43, Телефон:+380507502490.
Чи вправі Замовнику відмовити Учаснику (відповідно яких нормативних документів) в участі у процедурі закупівлі, силаючись на те, що власник (контролер), кінцевий бенефіціар зареєстрований на непідконтрольній території Донецької області.
Будемо вдячні за надану інформацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відхилення тендерної пропозиції розглянуто в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
п. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Я правильно розумію, відтепер можна не ставити в Довідках печатки і підпис Директора (уповноваженної особи), якщо комплект Документів Учасника надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП/ЕЦП) ???
Тендер ID
UA-2020-06-26-000931-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|