|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 6" проводиться закупівля код ДК 021:2015 – 09110000-3 - Тверде паливо (вугілля кам’яне), № оголошення UA-2023-06-12-012297-a.
Замовник здійснює закупівлю за процедурою - Відкриті торги з особливостями. Предмет закупівлі – вугілля кам’яне.
Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010.
Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.»
Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100).
Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100):
- Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року;
- Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи має право Замовник закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100.
2. Якщо в технічній специфікації зазначені стандартні (якісні) характеристики суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) відповідно до ДСТУ 7146:2010, то яким чином Замовнику в технічній специфікації тендерної документації встановлювати предмет закупівлі:
суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) чи суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) або еквівалент?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 430/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=df1bf379-08d1-4eb2-ae80-33b8ce0e3b34&lang=uk-UA
|
|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В уповноваженої особи Замовника при розробленні тендерної документації виникли питання щодо норм Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (із змінами). Враховуючи пп. 36 ч. 1 ст. 1, пп. 13 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) та те, що функції Уповноваженого органу, що здійснює регулювання сфери публічних закупівель, покладені на Міністерство економіки України, постала потреба в одержанні безоплатної консультації з наступних питань, що викладені в доданому файлі "Питання Уповноваженому органу 06.07.2023"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Щодо питання 1Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель. Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.Перелік інформації про закупівлю, що має бути оприлюднена визначений статтею 10 Закону. Отже, оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). Щодо питань 2-7Відповідь на подібні питання міститься в запиті № 375/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=846df339-3602-4cc0-ac7f-6ad46c157350&lang=uk-UAВідповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, та інші вимоги. Згідно з пунктом 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. При цьому, згідно до абзацу 19 пункту 47 Особливостей у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менш як 20 відсотків вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону (у разі застосування таких критеріїв до учасника процедури закупівлі), замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених цим пунктом. При цьому пунктом 44 Особливостей визначений вичерпний перелік підстав за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема коли: - тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону; - переможець процедури надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Щодо питання 8Відповідь на питання міститься в запиті № 241/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b27d1d0-5489-4d43-b774-b70060b57d84&lang=uk-UAЩодо питань 9-11Відповідь на дані питання міститься з запиті 143/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1559dce-c2aa-4371-9c3c-91a7d2ea6a36&lang=uk-UAПри цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Повідомляємо також, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланнями: https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPTP101+2023_T1/home?fbclid=IwAR23eLlzFj-d5CtOFguTB9AbU_vFuSeOeZWrgn9J1XZoTnP_4DxdHiemEkUhttps://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPMEE101+2023_T1/home?fbclid=IwAR3dQeokagH-osH0NC2J_mfFC0oyEZ4lVa3u6vkI2Cwn0rIPv8KwdK-6gj0
|
|
03.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Просимо проконсультувати з наступного питання.
В Законі України «Про публічні закупівлі», в Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40, відсутня норма про можливість уповноваженою особою приймати рішення з оформленням відповідного протоколу щодо необхідності виправлення технічних (механічних, формальних) помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. На підставі якого документу уповноважена особа може скласти такий протокол? Якщо ця можливість може бути затверджена наказом/розпорядженням замовника в положенні про уповноважену особу, то на підставі яких норм законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи. Поряд з цим Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу”, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Так, в Примірному положенні визначаються повноваження уповноваженої особи та може бути передбачено здійснення інших функцій, необхідних для виконання вимог Закону. При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер. Виходячи з положень статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Таким чином, у разі допущення технічних (механічних) помилок при внесенні інформації, уповноважена особа може скласти відповідний протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю. Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya
|
|
01.07.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
З огляду на ту кількість дискусій, які є в інтернеті, це питання і досі має кілька варіантів відповідей, але фактично незрозуміло, який є 100% законним/правильним та таким, який не призведе до вимушеного розірвання договору про виконання робіт.
Зокрема, Законом "Про публічні закупівлі" чітко передбачено, що одночасно можна закуповувати (не поділяючі на окремі коди ДК, процедури закупівлі): 1) "поточний ремонт з розробленням проектної документації" та 2) "роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". При цьому, щоб така сама умова стосувалася безпосередньо капітального ремонту (без необхідності додаткових тлумачень), а саме: формулювання "капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення з розробленням проектної документації", в Законі не міститься. Чи можна вважати, що слова з Закону "з розробленням проектної документації" однаково стосується і капітального ремонту, і робіт з бідувництва, які перелічені через кому? І що одночасна закупівля "робіт з капітального ремонту (з розробленням ПКД)" є цілком правильним і не потребує штучного поділу на 2 різні предмети закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Визначення понять “роботи” та “послуги” наведені у статті 1 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про містобудівну діяльність», що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). В Настанові поняття об’єкт будівництва визначено, як окремий будинок, будівля, споруда будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, при здійснені закупівлі робіт з будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення предмет закупівлі таких робіт може визначатись одночасно з розробленням проектної документації щодо такого об’єкту будівництва.
|
|
23.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Звернутись до Міністерства економіки України щодо надання роз’яснення мене, як уповноважену особу, змусила неоднозначність тлумачення порядку визначення переможця після відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, про що сказано в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного станув Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
В абзаці 5-му мова іде про порядок завершення процедури закупівлі у разі коли тендерна пропозиція переможця, з певних причин, визначених підпунктом 3 пункту 44-го Особливостей, була відхилена. При цьому, вибір чергового переможця серед решти учасників відбувається шляхом оцінки їх тендерних пропозицій вимогам тендерної документації та врахування принципу економічної вигоди за результатами аукціону. Саме посилання на словосполучення «може бути визначена» заплутує ситуацію з критерієм «найбільш економічної вигідної» тендерної пропозиції.
В абзаці 6-му наводиться порядок розгляду наступної тендерної пропозиції, якщо мало місце відхилення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції. В даному випадку порядок продовження процедури абсолютно чіткий і повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
Поясніть будь ласка, чим відрізняються вимоги викладені в абзацах 5-му та 6-му пункту 49 Особливостей. Якщо вони абсолютно ідентичні то навіщо про одне і теж писати два рази та і ще абсолютно іншими словами? Чи можливо я щось не так розумію? Підкажіть! Вдячний за надану допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до абзацу 5 пункту 49 Особливостей у разі відхилення тендерної пропозиції з підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 44 цих особливостей, замовник визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників процедури закупівлі, тендерна пропозиція (строк дії якої ще не минув) якого відповідає критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і може бути визнана найбільш економічно вигідною відповідно до вимог Закону та цих особливостей, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону та цим пунктом. Водночас згідно пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема саме переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; -не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей; - не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; -надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Тому, замовник керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей відхиляє тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції строк дії якої ще не минув та перевіряє її на відповідність вимогам тендерної документації. При цьому застосування абзацу 6 пункту 49 Особливостей здійснюється в разі необхідності відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, і замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Положеннями абзацу 4 пункту 37 Особливостей визначено, що оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Тому положення абзацу 6 пункту 49 Особливостей застосовується коли найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція учасника не відповідає вимогам, визначеним замовником та підлягає відхиленню.
|