|
12.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00952166) засновано на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (Уповноважений орган управління) і є підзвітним йому (п. 1.1. Статуту), наказом якого від 23 червня 2017 року № 321 затверджений Стату підприємства.
Згідно із п. 3.1. Статуту, підприємство утворено з метою здійснення господарської діяльності для одержання прибутку та реалізації державної аграрної політики.
Підприємство здійснює виробничу (промислову) та комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листа Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302¬-06/12875-¬06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», дозволяє зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких підстав, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП «Полтавський Комбінат Хлібопродуктів» замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» при здійсненні господарської, виробничої та комерційної діяльності з метою реалізації державної аграрної політики.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
10.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення. Якщо очікувана вартість багатолотової закупівлі перевищує 20 мільйонів гривень, але учасник торгів подає тендерні пропозиції стосовно декількох частин предмета закупівлі (декількох лотів), очікувана вартість яких в сумі не дорівнює та не перевищує 20 мільйонів гривень, чи зобов’язаний цей учасник відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» мати затверджену антикорупційну програму та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 10.01.2017 № 20/2017 та від 13.02.2017 № 21/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=764cf901-53c8-4840-989d-e3eaf17bf09a&lang=uk-UA
|
|
06.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Про надання роз’яснень
Вимогами частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) передбачено необхідність оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін.
Частиною 4 статті 36 Закону визначено випадки, при яких можуть змінюватися істотні умови договору після його підписання.
Регламент роботи електронної системи закупівель (надалі – Система) при оприлюдненні повідомлення про внесення змін до договору передбачає обов’язкову необхідність зазначення замовником випадків, на підставі яких вносяться зміни до умов договору. При цьому, слід зазначити, що перелік випадків, передбачених Системою, повністю відповідає переліку випадків внесення змін до істотних умов договору, зазначених в частині 4 статті 36 Закону та не передбачає інших причин внесення змін до договорів (наприклад, зміна проектно-кошторисної документації, зміна рівня заробітної плати в державі тощо). Крім того, відповідно до роз’яснень МінРегіонБуд («Збірник офіційних документів та роз’яснень» №7, 2018, стор.52) перелік випадків, які є виключенням з пункту 4 статті 36 Закону не містять пунктів, які відносяться до будівельних робіт, зазначених у вищевказаному роз’ясненні.
Аналогічний регламент роботи Системи діє також при оприлюдненні повідомлення про внесення змін до договору стосовно допорогових закупівель.
Слід зауважити, що при оприлюдненні повідомлення про внесення змін до договору на виконання робіт у випадках, які не передбачені частиною 4 статті 36 Закону у замовника виникають складності із визначенням у Системі поля, яке необхідно заповнити, так, як жодне з них не відповідає цьому випадку.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пунктів 12 та 13 частини 1 статті 8 Закону, прошу Вас надати роз’яснення, яким чином замовник, з урахуванням діючого регламенту Системи, повинен оприлюднювати інформацію про внесення змін у договір при вищезазначених випадках.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
06.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Предмет закупівлі 55523100-3 "Послуги з організації харчування в шкільній їдальні".
Виконавець: сам закуповує продукти харчуванн, виробляє страви та подає до столу на вживання. При визначенні вартості предмета закупівлі обчіслюеться саме вартість першой страви, вартість другої страви, вартість хліба, та напоїв, а потім все оформлюється актом наданих послуг.
Не зрозуміло це виготовлення страв (робота, проізводство) чи це послуги, то чому виконавець послуг ще й товар поставля?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Поряд з цим визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, відповідно до пункту 17 частини першої Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
|
|
05.12.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником двічі відмінено відкриті торги на закупівлю послуг відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а саме: подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.
Враховуючи вищезазначене, Замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.4 частини 1 статті 35 Закону, а саме:
4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При закупівлі послуг за процедурою відкритих торгів обов’язковою вимогою до учасників було подання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
Оскільки однією з умов застосування переговорної процедури закупівлі в даному випадку є те, що вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, просимо надати роз’яснення:
1) чи вважається вимогою до учасника подання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії;
2) чи необхідно при проведенні переговорної процедури закупівлі вимагати від учасника подання забезпечення виконання умов, узгоджених за результатами переговорів у вигляді банківської гарантії.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання вимог Закону, ДП «Адміністрація морських портів України» звертається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як до Уповноваженого органу.
Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2c355743-9529-4dbc-bbbd-0d34c857faa7&lang=uk-UA у запиті № 248/2016.
|