|
07.06.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт i послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України «Про оборонні закупівлі» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 1275), якою визначено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості).
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами) (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до пункту 43 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей, зокрема на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому в такій комерційній пропозиції зазначаються зокрема, але не виключно загальна вартість (ціна) та умови оплати (пункт 45 Особливостей).
Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Постановою 1275.
Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення ціни товару за державним контрактом. При цьому контрагентами пропонується передбачити (встановити) ціну товару за державним контрактом, враховуючи коливання валютного курсу, вищу ніж коливання офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним Банком України, з дня укладення державного контракту до дня укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни товару за державним контрактом.
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно таких питань:
чи можливо укладення Агенцією додаткової угоди до державного контракту (договору), якою передбачати зміну ціни товару за державним контрактом у зв’язку зі зміною витрат виконавця на придбання іноземної валюти за курсом вищим ніж встановлено умовами державного контракту;
чи може збільшення ціни товару за державним контрактом в зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти перевищувати відсоток коливання курсу іноземної валюти, встановленого Національного Банку України, за аналогічний період.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Інформуємо, що відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bde98f4f-431e-44c4-bc0d-02681f887cd2&lang=uk-UA Питання зміни істотних умов державних договорів (контрактів) укладених на закупівлю озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд викладені в п. 48 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275), а саме: істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: - коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника; - поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі); - продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі); - погодження зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) в бік зменшення - у разі встановлення в державному контракті (договорі) порядку зміни вартості (ціни); - зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”; - зміни ціни в державному контракті (договорі), під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри предмета державного контракту (договору) під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями. Крім того, слід зауважити, що відповідно до вимог п. 43 Постанови № 1275 порядок проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд , у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках. Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
21.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії.
Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України).
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Також сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Питання щодо здійснення закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд висвітлено в пунктах 43-49 розділу “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації 3 озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженернотехнічних і фортифікаційних споруд” Особливостей № 1275. Так відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.При цьому порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Також у випадку укладання державного контракту (договору) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275 є виключні підстави для внесення змін до державного контракту (договору), що визначені пунктом 48 Особливостей № 1275. Крім цього, питання щодо укладення договору комісії врегульовано главою 69 Цивільного Кодексу України. Відповідно до статті 1011 Цивільного Кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають щодо укладення договору комісії. Отже, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є державним договором (контрактом) у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Разом з тим, у разі якщо державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання державного контракту (договору), то така закупівля має відбуватися відповідно до положень чинного законодавства, зокрема і вимог Закону та положень Постанови № 1275. Підсумовуючи, зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а отже, і підстав розірвання державних контрактів (договорів). Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
19.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини сьомої статті 11 уповноваженими особами з питань закупівель не можуть бути депутати міської ради. Як бути у випадку, якщо депутат міської ради працює в раді на постійній основі та обіймати посаду спеціаліста, чи може така особа виконувати обов'язки уповноваженого?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 44/2022, 1222/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
10.05.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з приводу такого питання з посиланням на норми законодавства.
В закладі освіти працює юристконсульт на якого покладені обов'язки уповноваженої особи з публічних закупівель. Чи може керівник закладу освіти покласти обов'язки на цю ж людину бути відповідальною за проведення роботи з питань запобігання і виявлення корупції? Чи не буде це конфліктом інтересів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм статті 11 Закону, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, які встановлені Законом. Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
|
|
07.05.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь-ласка, з такого питання:
Ми закуповували продукти харчування за переліком згідно з додатком 2 Особливостей, вартість предмета закупівлі яких становить 900 000 грн. з використанням електронного каталогу, відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу.
При цьому, така закупівля не відбулась. Далі, на виконання вимог пунтку 11-2 Особливостей замовником було здійснено закупівлю шляхом застосування процедури відритих торгів. Така закупівля також не відбулась по причині відсутності учсників.
Питання: чи можемо ми зараз здйснити закупівлю необхідних продуктів харчування на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, у зв'язку із тим, що було відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у них? чи нам знаву потрібно проводити запит проопзицій постачальника?
Сподіваємося на чітку та вичерпну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей. Водночас, відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
|