|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про оборону України” район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
З 25.12.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” (далі - постанова № 1364), якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови № 1364 перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 1364 до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Відповідно до абзаців п'ятого та тринадцятого пункту 1 постанови № 1364 у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
27.12.2022 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - Мінреінтеграції) “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309, Перелік). Відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 1 постанови № 1364 перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць. Згідно з абзацом п’ятнадцятим пункту 1 постанови № 1364 Мінреінтеграції може надавати роз’яснення з питань формування та застосування переліку. Відповідно до додатку до постанови № 1364 території, що зазначаються у Переліку, поділяються на території, які окуповані Російською Федерацією, і території, на яких ведуться (велися) бойові дії. У свою чергу, території, на яких ведуться (велися) бойові дії, поділено на території можливих бойових дій і території активних бойових дій.
Отже, виходячи з вищенаведеного, Переліком замовник може підтверджувати застосування підстави згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей, за наявності якої замовник укладає договір про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, зокрема у разі якщо замовник перебуває у Переліку “2. Території активних бойових дій” Розділу I. “Території, на яких ведуться (велися) бойові дії” та бойові дії на даній території не завершені на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.
Водночас зазначаємо, що потреби, підстави застосування для укладення прямих договорів, які визначені пунктом 13 Особливостей, у тому числі щодо підпункту 2 пункту 13 Особливостей, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо). Перелік таких документів не є виключним.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з підпунктом 2 пунктом 13 Особливостей та документальне підтвердження підстави застосування приймається замовником самостійно.
Принагідно пропонуємо переглянути вебінар, що проведений 26.10.2022 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Нові особливості закупівель на час воєнного стану", що доступний за посиланням: https://www.facebook.com/prozorro.gov.ua/videos/425413073090553 або у Youtube: https://bit.ly/1178_webinar
|
|
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів (частина перша статті 11):
– шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
– шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
– шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
2) уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1);
3) уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення (частина сьома статті 11).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі – Правила):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Національного банку України: Правлінням Національного банку України (колегіально) чи Головою Національного банку (одноосібно)?
2) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Фонду: Виконавчою дирекцією Фонду (колегіально) чи Директором - розпорядником Фонду (одноосібно)?
|
|
ВП «Південноукраїнська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі – ВП ПАЕС) звертається до вас як до Уповноваженого органу за роз’ясненням щодо застосування вимог про ступінь локалізації замовником.
Відповідно до Закону України від 16.12.2021 № 1977-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», який набрав чинності 14.07.2022, замовники зобов’язані застосовувати обов’язкові вимоги щодо наявності визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) ступеня локалізації виробництва під час закупівлі певного переліку товарів галузі машинобудування.
З метою реалізації положень Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товару та здійснення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного в підпункті 2 пункту 61 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації знаходиться на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://cutt.ly/SX8MmIQ та на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/page/localisation.
Вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених переліком), становить або перевищує 200 тисяч гривень.
ПИТАННЯ
ВП ПАЕС планує оголосити торги на закупівлю наступних компресорів до холодильного обладнання «або еквівалент» європейського та китайського виробництва, виробництво яких в Україні відсутнє:
- Компресор INVOTECH YH175T1G-100;
- Компресор Performer SY380A4CBE;
- Компресор Copeland ZR81KCЕ-TFD-522 герметичний спіральний;
- Компресор спіральний Сореlаnd ZR;
- Компресор 72 KCTFD-522.
Очікувана вартість закупівлі перевищує 200 тисяч гривень.
Станом на сьогоднішній день зазначені компресори відсутні в переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації.
Надайте будь ласка роз’яснення як діяти замовнику в конкретному випадку, а саме, товар який необхідно закупити підпадає під локалізацію. Якщо на момент оголошення торгів та на момент оцінки пропозицій у переліку будуть відсутні такі компресори або запропоновані еквіваленти, то що робити замовнику? Відхиляти пропозицію учасника (але його пропозиція повністю відповідає вимогам замовника та є найбільш економічно вигідною)? Чи може не застосовувати в таких торгах вимогу про ступінь локалізації виробництва для товару, який не має підтвердженого ступеня локалізації, тобто відсутній у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації?
Суть питання викладена на конкретному прикладі, але має системний характер, оскільки такі торги не поодинокі.
Також хочемо наголосити, що ВП ПАЕС повністю підтримує політику держави щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості, але від значної кількісті торгів які оголошуються АЕС залежить наскільки вчасно та якісно буде проведена ремонтна компанія енергоблоків АЕС. А якщо замовнику необхідно буде відхиляти пропозиції учасників товари яких будуть відсутні в переліку з підтвердженим ступенем локалізації, це може призвести до вимушеного простою енергоблоків і до не виробництва таких необхідних країні МВт електроенергії.
|