|
|
03.09.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» основною функцією Уповноваженого органу з поміж інших є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
З огляду на вищезазначене, та те, що у листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” відсутня відповідь, прошу надати роз’яснення з наступного питання.
Бюджетною установою для проведення процедури відкритих торгів прораховано очікувану кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року. При цьому закуповуються ряд послуг розрізнених певними характеристиками. Однак, в процесі діяльності установи та виконання договору, виникає ситуація, що необхідність в деяких послуг взагалі не виникає протягом року, а інших - необхідно значно більше ніж планувалось при проведенні процедури закупівлі. Однак, за всіх вищезазначених умов, Замовник може здійснити закупівлю послуг не перевищивши ціну договору.
Питання 1. Чи може замовник в рамках договору, укладеного за результатами проведення закупівлі – відкриті торги, зменшувати кількість одних послуг, а інших навпаки збільшувати, при цьому не перевищивши ціну договору?
Питання 2. Якщо відповідь на питання зазначене вище негативна, то яким чином необхідно вчиняти замовнику, оскільки спрогнозувати кількість послуг, в яких виникне необхідність протягом року, на початку року – нереально?
|
|
Відповідь
|
|
Щодо питання 1
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
На аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 4/2017 та 120/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5e7aedc-f892-4307-a1f9-302216a74692&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2618221b-75b5-4ae8-8db0-30f5c3f0e7bf&lang=uk-UA
|
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до Роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.Також у роз'ясненні зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Таким чином, будь-яка організація, не залежно від форми власності, яка згідно установчих документів має право займатися дослідженням кон'юнктури ринку, може надавати довідки про коливання ціни на товари?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник публічних закупівель планує здійснити їх за переговорною процедурою на підставі ч. 2, п. 2, ст. 35 "Закону про публічні закупівлі". Чи має замовник у такому випадку отримувати письмову згоду Уповноваженого органу (Міністерства економіки) на застосування переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”. При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
|
28.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання."
Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура?
27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018:
«Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання.
В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?".
ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає.
Прошу надати відповідь по суті питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.
|
|
|
23.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Де можна почитати роз'яснення щодо того, чи може одна і та ж особа бути наприклад, уповноваженою особою сільської ради та паралельно головою тендерного комітету відділу освіти? Якщо ні, тоді як правильно вчити якщо уповноважена особа одного замовника огосила відкриті закупівлі і вони будь ще тривати до 2-х місяців, а з 31 серпня вона повинна вже бути головою тендерного комітету іншого замовника? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому статтею 11 Закону визначено, що до складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника.
Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути саме працівники замовника.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 11 Закону зокрема уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Так, створення тендерного комітету або визначення Уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно, шляхом прийняття відповідного рішення.
|