|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Бюджетною установою закуповується бензин на суму Х. Додатковою угодою №1 сума договору була зменшена та стала У. Чи може сума договору за Додатковою угодою №2 перевищувати суму договору У, при цьому не перевищуючи суму договору Х?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Згідно п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20
мільйонів гривень.
Рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції "Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи" була затверджена типова форма антикорупційної програми юридичної особи та в частині другій цього рішення було зазначено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення. Відповідно до пункту 2 статті 62 України "Про запобігання корупції", в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Умовами тендерної документації передбачено надання учаниками закупівлі копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
Учасником Процедури закупівлі на виконання вимог тендерної документації надається копія антикорупційної програми від 28.04.2016 № 109, яка не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції.
Питання:
1) чи можна вважати що у учасника закупівлі не має антикорупційної програми, наявність якої є обов’язковою умовою для участі у закупівлі вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, якщо наявна антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
2) чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо наявна у учасника антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.
|
|
|
20.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. ДП "Прозорро" на веб порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori в новинах повідомило, що з 17 травня в ProZorro реалізовано два нові поля - “ціна договору” та “ціна договору без ПДВ”. На практиці на заповнення даного поля пішло 2 години (майданчик Держзакупівліонлайн), в звязку з тим, що майданчику не подобалась сума вказана в строці без ПДВ (різниця складає 1 копійку), а постачальник саме на суму зазначену договору виписав податкову декларацію. Враховуючи, що з зазначеного питання до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 зміни не вносились просимо надати розяснення щодо правових підстав внесення майданчиком (наприкалад Смарттендер Держзакупівліонлайн ) змін до форми наприклад Звіту про укладені договори, Повідомлення про внесення змін до договору в частині обовязкового зазначення полів «ціна договору» та “ціна договору без ПДВ”, а также правових підстав дій ДП "Прозорро" бо майдинки посилаються на вимоги ДП "Прозорро".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|
|
|
17.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Сьогодні на веб порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-sistema-znatime-tip-biznesu-velikij-serednij-malij-mikro в новинах ДП "Прозорро" повідомило, що тепер в закупівлях необхідно заповнювати тип бізнесу – великий, середній, малий, мікро. Там же в новинах написано, що це будуть робити постальники. На практиці зазначена графа вже реалізована на майданчиках, без заповнення даної графи майданчик не дає можливість заповнити наприклад Звіт про укладені договори. Враховуючи, що не всі постачальники з радістю говорять свій тип бізнесу посилаючись на комерційну таємницю та те, що з зазначеного питання до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 зміни не вносились просимо надати розяснення щодо правових підстав внесення майданчиком (наприкалад Смарттендер) змін до форми наприклад Звіту про укладені договори в частині обовязкового зазанчення типу бизнесу, а также правових підстав дій ДП "Прозорро" бо майдинки посилаються на вимоги ДП "Прозорро"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 292-р “Деякі питання реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року” затверджено План заходів з реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, одним із заходів якого є запровадження у картці реєстрації учасника в електронній системі закупівель окремого поля щодо категорії суб'єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік в рамках завдання розширення доступу малого і середнього підприємництва до публічних закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03 Тому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
|
15.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
08.02.2019р. тендерним комітетом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, у подальшому - “Замовник”, оголошено відкриті торги по закупівлі за державні кошти UA-2019-02-08-000257-c; ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів.
ID закупівлі: 7678e219cfd249cdb02347c1070607f6.
В торгах взяли участь шість учасників.
25.02.2019р. пропозиції учасників торгів були розкриті, торги відбулись на майданчику “Е-Тендер” системи “ПРОЗОРРО”.
Найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників замовник відхилив.
Переможцем торгів замовник визнав ТОВ “Агротехценр”, при цьому порушивши вимоги закону.
Уповноважений орган прийняв рішення № 4963-р/пк-пз від 23.04.2019, яким зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі.
02.05.2019р. замовник виконав рішення уповноваженого органу, своє рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі - скасував.
Прийняті рішення про відхилення розглянутих пропозицій замовник не скасовував.
Після відхилення всіх тендерних пропозицій замовник, згідно вимог закону, зобов’язаний відмінити торги чи визнати їх такими, що не відбулися.
Однак замовник такого рішення на вимогу закону не прийняв.
Натомість в цій самій процедурі закупівлі без зазначення причин і правових підстав вдруге провів розгляд раніше вже відхилених пропозиції учасників, повторно приймаючи рішення про відхилення раніше вже відхилених пропозицій.
На даний час замовник заново розглядає як переможну пропозицію ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу.
Приймаючи до уваги викладені обставини, просимо роз’яснити, чи являються правомірними дії замовника з повторної оцінки раніше вже відхилених пропозицій учасників? Чи відповідають вимогам закону дії замовника щодо визнання як переможної пропозиції ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу в зазначеній закупівлі? Які правові норми порушені або не порушені зазначеними діями замовника та які дії має вчинити змовник за даних обставин?
З повагою, Директор Т.Поліщук
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|