|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон), Міністерство економіки України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель.
В останній час Україні склалася стала практика правоохоронних органів вбачати «сумніви щодо вартості закупленої» продукції придбаної по процедурі публічних закупівель.
Майже за кожним випадком закупівлі за тендерною процедурою проводиться досудове розслідування під приводом «завищення вартості» закупівлі від ринкової вартості.
Більш за все від цього страждає продавець, відносно якого проводять слідчі дії що перешкоджає веденню господарської діяльності.
Будь-яке підприємство, що погодилось на участь в тендері та перемогло, має величезний потенційний ризик бути звинуваченим в «завищенні ринкової вартості».
Правоохоронні органи жодним чином не враховують інші істотні умови: кон’юнктуру ринку, наявність банківської гарантії, розмір майнової відповідальності, гарантійні умови та інше.
Конкурентна процедура закупівлі конкретного товару на конкретних істотних умовах, встановлює дійсну ринкову ціну, на відміну від експертного висновку, що має суб’єктивну теоретичну думку.
Але результати ринкової процедури, що відбулась в реальних умовах ринку, без порушень законодавства, спростовуються висновком окремого експерта про іншу ринкову вартість, що є підставою для правоохоронних органів робити хибни висновки про «завищення вартості» та нанесення збитків, привласнення коштів, тощо.
Це питання є загальним, дуже актуальним, прошу надати консультацію та відповіді на наступні питання, за можливості послідовно на кожне:
- при проведенні процедури державних закупівель чи зобов’язаний замовник та/або учасники такої процедури, в будь-який спосіб визначати/встановлювати ринкову вартість товарів та послуг, що є предметом закупівель?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати/дорівнювати, бути менш ринковій вартості такого майна?
- чи є підставою для скасування результатів торгів, не укладання договору чи будь-яких інших дій з боку учасника торгів та/або замовника у разі невідповідності, перевищення вартості товару визначеною результатами торгів над ринковою вартістю товару?
- чи має будь-яке правове значення для результатів процедури державних закупівель, що проведені відповідно до вимог законодавства, ринкова вартість товару встановлена експертом?
- чи може вважатись порушенням процедури державних закупівель, якщо ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти вище ринковій вартості такого майна визначеної експертом?
- які дії повинні вчинити замовник та учасники процедури державних закупівель у разі встановлення факту перевищення вартості товару визначеною торгами, над ринковою вартістю встановленою експертом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення". Отже, питання цінової політики суб'єкта господарювання і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, не є прежметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Водночас питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та способів визначення розглянуте у запиті № 736/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UAОчікувана вартість предмета закупівлі зазначається замовником як в оголошенні про проведення відкритих торгів, так і в тендерній документації. Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених коштів тощо). Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному ринку під впливом об'єктивних обставин, що можуть відбуватись під час проведення відкритих торгів замовником. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретні кількість товару або обсяги визначених робіт чи послуг, які було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною (за результатами електронного ауціону або без його застосування згідно з пунктом 37 Особливостей) . У свою чергу, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з положень статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
|
|
01.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до Листа МЕ № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р., закупівля за рахунок виділених додаткових коштів та/або перерозподілу коштів, які було заплановано на фінансування інших видатків, вважатиметься новим предметом закупівлі і вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом.
Відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ 1178), "у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель".
В той же час, пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону передбачено "...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору."
Враховуючи перелічені вище обставини, просимо надати роз'яснення по таких питаннях:
1) Якщо на початку року по одному із кодів ДК 021:2015 був укладений договір на суму умовно 40000 грн. (звіт про укладення договору, відповідно, не оприлюднювався) а в другій половині року після виділення додаткового фінансування по цьому ж коду класифікатора уклався ще один договір на суму умовно 20000 грн. - чи оприлюднюється звіт про укладення договору на суму 20000 грн. (разом два договори по коду перевищують 50000 грн. але відповідно до листа МЕ це окремі предмети закупівлі!)?
2) Чи потрібно під час оприлюднення звіту про укладення договору, укладеного відповідно до пункту 11 Особливостей, прикрібляти сам файл зі сканованим договором? Це питання цікавить і для закупівель 0,00-49999,99 грн. і для закупівлеь 50000,00-99999,99 грн., оскільки неоднозначно трактуються норми пункт 3-8 Прикінцевих положень Закону, на який йде посилання у пункті 11 Особливостей.
3) Чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
4) Який коректний порядок оприлюднення інформації про закупівлі від 0,00 до 50000,00 грн., враховуючи той факт що пункт 11 Особливостей відсилає до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону закупівлі "вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень" а в самому пугкті 3-8 мова йде виключно про закупівлі коли "вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень"?
Крім того, цікавить також питання (нехай це буде №5) чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 13 Особливостей (прямі договори по винятках) оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори також не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
Дуже сподіваюсь на грунтовні відповіді а не на відсилки до загальних норм Закону і Особливостей, оскільки питання досить конкретні і важливі для роботи уповноваженої особи в межах норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 139/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52d84b5d-31aa-49f2-981d-c31c8c5a9afd&lang=uk-UA
|
|
27.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
18.12.2023 року Волочиською міською радою було зареєстроване звернення щодо процедури закупівлі, хочемо дізнатися на якому етапі наше звернення, оскільки потребуємо роз'яснень від уповноваженого органу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 824/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=23927a18-5763-4349-bd3c-5439cb24f1f2&lang=uk-UA
|
|
21.12.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до Приміток до норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою КМУ від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» військовослужбовці, у тому числі військовослужбовці Держспецзв’язку, які залучені до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану забезпечуються харчуванням за рахунок держави.
Згідно підпункту 92 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв’язку відповідно до покладених на неї завдань є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони.
Згідно Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 воєнний стан продовжено до 14 лютого 2024 року.
Розпорядником коштів (Адміністрацією Держспецзв’язку) 19.12.2023 виділено Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області на харчування 374400,00 грн (більше 200 000,00 грн). Враховуючи попередні закупівлі послуг з харчування, Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області вказаних коштів повинно вистачити на 260 діб, з розрахунку 1440,00 грн на 8 військовослужбовців на добу.
Відповідно до Постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року тривалість відкритих торгів буде не менше 13 діб, спрощеної закупівлі – не менше 7 діб. Строк дії поточного договору на закупівлю послуг з харчування закінчується 31.12.2023.
Враховуючи викладене, а також те, що період проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі не дозволяє вчасно закупити вказані послуги, просимо роз’яснити у який спосіб (процедура закупівель, спрощена закупівля, закупівля без використання електронної системи) та на який період (до кінця воєнного стану, до кінця 2024 року чи на 260 діб) Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області необхідно проводити закупівлю послуг з харчування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 24 лютого 2023 р. № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Особливості 1275). Пунктами 8 та 9 Особливостей 1275 встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Зокрема пунктом 8 Особливостей 1275 встановлено що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407). Слід зауважити, що пунктом 9 Особливостей 1275 передбачено придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), що допускається за однієї з таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Виходячи із вищенаведеного, державний замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі, в тому числі порядку такої закупівлі товарів, робіт та послуг оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони відповідно до положень Закону України "Про оборонні закупівлі" та Особливостей 1275. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
21.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
1. На сайті Міністерства економіки України опублікований Наказ від 14 вересня 2023 року № 13580 "Про затвердження професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель".
В установі, враховуючи вимоги законодавства, вирішили, що Уповноваженою особою на здійснення закупівель буде Фахівець з публічних закупівель.
Проте, в Наказі від 08.06.2021 № 40 "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу", а саме в п. 2.5. вказано, що у разі призначення уповноваженою особою фахівця з публічних закупівель така особа має відповідати професійним компетентностям та мати знання, вміння і навички, що визначені в наказі Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 № 234 "Про затвердження професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель".
Як правильно вчинити в даній ситуації і яким професійним стандартом варто користуватись?
2. Чи виконує Уповноважена особа (Фахівець з публічних закупівель) дії щодо матеріального оформлення документів (листування, визначення обсягів, суми договору) до підписання договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в запиті № 590/2023 розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=23e0165d-eb57-42d8-bd25-3647c694894f&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Окремо слід зазначити, що Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі - Правила). Ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності. Отже, засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи, а також її права та обов'язки визначається самостійно замовником на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|