|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно рішення виконавчого комітету міської ради затверджено НОВІ тарифи на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються КП "СВ" і які введені в дію з 01.04.2021 року.
На підставі цього рішення, підприємством направлено листи та додаткові угоди Споживачам, зокрема тим, які дані послуги закуповують згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" і на момент укладання основних договорів (січень-лютий 2021 року) вартість послуг відповідно була іншою. Підставою для укладання додаткових угод щодо зміни вартості послуг підприємство зазначио п.7 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі".
У відповідь від одного із споживачів КП "СВ" отримало відмову що укладання додаткоої угоди згідно запропонованого пункту закону, але пропонують укласти додаткову угоду відповідно до п. 2 ч.5 ст.41 цього Закону (підвищення ціни на 10% кожні 90 днів).
Просимо надати консультацію, як діяти КП "СВ", адже тариф прийнято уповноваженим органом і ми не можемо його розстрочити на 3 періоди по 90 днів, аби досягти рівня встановленого тарифу.
Роз"яснення Мінекономіки № 3304-04/69987 від 24.11.2020 нами враховані та рекомендовані для ознайомлення споживачеві, втім він їх бере до уваги і наполягає на своєму.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно:
1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника?
2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором?
3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|
|
19.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Висловлюю Вам свою повагу та прошу надати відповідь щодо наступного.
Відповідно до наказу Мінеконом № 2628 від 14.12.2020 в гарантії зазначається категорія гаранта.
Прошу надати ЧІТКУ та ОДНОЗНАЧНУ відповідь з якого переліку потрібно вказати категорію гаранта?
Звертаю Вашу увагу, що відповідні на запит 579/2021 та 549/2021 НЕ МІСТЯТЬ відповіді на питання про категорію гаранта.
Замовники не дають конкретних відповідей на це питання, тому на них немає надії. Єдина надія на Вас, як на уповноважений орган, може все ж таки дасте відповідь на питання, які категорії гаранта потрібно вказувати в гарантії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 620/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA надано відповідь на порушене питання.
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів?
Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год.
Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» .
Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України?
Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 №3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
15.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі – Замовник) звертається за роз’ясненням щодо наступного питання.
Замовник при проведенні закупівель керується ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон). Відповідно до частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Виходячи з положень Закону України "Про електронні довірчі послуги", у тендерній документації Замовника визначено, що пропозиція учасника в цілому повинна бути скріплена, шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі (окрім учасників-нерезидентів). Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (зі змінами від 17.03.2021 № 227) установлено,що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають вимогам до удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
Під час здійснення закупівель учасники – юридичні особи використовують удосконалені електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів: "Тип підпису: Удосконалений; Сертифікат: Кваліфікований".
Які дії повинен здійснити Замовник за таких обставин? Чи має він право відхилити такого учасника, якщо у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначено: "Тип підпису: Удосконалений" замість: "Тип підпису: Кваліфікований".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|