|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до Роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 N 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.Також у роз'ясненні зазначено, що перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Таким чином, будь-яка організація, не залежно від форми власності, яка згідно установчих документів має право займатися дослідженням кон'юнктури ринку, може надавати довідки про коливання ціни на товари?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник публічних закупівель планує здійснити їх за переговорною процедурою на підставі ч. 2, п. 2, ст. 35 "Закону про публічні закупівлі". Чи має замовник у такому випадку отримувати письмову згоду Уповноваженого органу (Міністерства економіки) на застосування переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”. При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
23.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Де можна почитати роз'яснення щодо того, чи може одна і та ж особа бути наприклад, уповноваженою особою сільської ради та паралельно головою тендерного комітету відділу освіти? Якщо ні, тоді як правильно вчити якщо уповноважена особа одного замовника огосила відкриті закупівлі і вони будь ще тривати до 2-х місяців, а з 31 серпня вона повинна вже бути головою тендерного комітету іншого замовника? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому статтею 11 Закону визначено, що до складу тендерного комітету входять службові (посадові) особи, які є у штатній чисельності працівників замовника.
Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути саме працівники замовника.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 11 Закону зокрема уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Так, створення тендерного комітету або визначення Уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно, шляхом прийняття відповідного рішення.
|
|
21.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Допоможіть правомірно провести кваліфікацію учасника торгів на відповідність тендерним вимогам, визнати переможцем або дискваліфікувати учасника, як такого, що не відповідає вимогам Замовника.
Згідно вимог тендерної документації Учасник повинен надати:
1. Завірену копію або оригінал статуту юридичної особи.
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, замість копії статуту надав:
1) опис документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії;
2) довідку, в якій вказав код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, за яким є можливість переглянути електронну версію статуту.
2. Учасник повинен подати інформаційну довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору
за формою відповідно до додатку 1.3. до тендерної документації:
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася.
3. Інформаційну довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід за формою відповідно до додатку 1.2. до тендерної документації.
Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася Замовником.
4. Довідка, складена за формою відповідно до додатку1.4. до тендерної документації, за підписом уповноваженої особи Учасника та завірена печаткою (у разі наявності), яка містить відомості про підприємство
Довідка подана Учасником за відповідним зразком, однак в даній довідці не зазначено кількість працівників, що вимагалася Замовником.
Питання:
1. Чи є підстави для відхилення учасника, як такого, що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.2 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі») та не відповідає кваліфікаційним критеріям ( ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
2. Чи можливо помилки, допущенні учасником, визнати формальними (несуттєвими), що пов’язані з оформленням тендерної документації та такими,що не впливають на зміст пропозиції (абз.3 ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) у 2017 році замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі робіт на підставі подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій:
Замовник мав підстави для застосування переговорної процедури у відповідності з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону.
Замовник може розпочати процедуру закупівлі наприкінці поточного року за відповідним предметом закупівлі у разі потреби до здійснення відповідної закупівлі (Роз’яснення уповноваженого органу з питань закупівель - Мінекономрозвитку №3302-06/29640-06 від14.09.2016).
Тому,тендерний комітет замовника прийняв рішення почати переговорну процедуру робіт наприкінці 2017 року з внесенням в річний план закупівель поточного (2017) року для потреб 2018 року (виконання робіт передбачено на 2018 рік). Роботи мають складний характер, тому підприємством проводилась довготривала робота щодо пошуку можливих учасників закупівлі.
Договір на закупівлю був укладений в червні 2018 року.
Чи є порушенням Закону внесення процедури в річний план закупівель 2017 року (процедура закупівлі робіт почата наприкінці 2017 року) для потреб 2018 року та укладення договору за результатами закупівлі робіт в червні 2018 року без повторного дублювання процедури в річний план 2018 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 156/2017 та 1080/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=26b46555-e72a-4619-a5e1-f19486c091aa&lang=uk-UA
|