|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 12.09.2018 р. у справі № 912/1833/18 повністю задовольнив позовні вимоги прокурора та визнав недійсним договір поставки товару № 17 від 24.01.2018 р., укладений між відділом освіти та постачальником на загальну суму 100 тис. грн. Зазначений договір визнаний недійсним, у тому числі і за те, що в звіті про укладені договори предмет закупівлі був вказаний без зазначення в дужках конкретної назви товару, що на думку суду, є порушенням вимог п. 1 розд. ІІ Порядку № 454.
Враховуючи вищезазначене та враховуючи те, що відповідно до абз.4 ч.1 ст.2 Закону використання електронної системи закупівель не є обов’язковим для здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, просимо надати відповідь на питання: «Що відповідно до законодавства є предметом закупівлі для допорогових закупівель без використання електронної системи закупівель (наприклад: звіт про укладені договори) і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому розглянуто питання визначення предмету закупівлі.
Поряд з цим питання визначення предмету закупівлі у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з використанням електронної системи закупівель розглянуто в запиті 406/2020 (питання 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e9b60c2-4c1f-47d0-86a1-843c8fe8f170&lang=uk-UA
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" приймав участь у закупівлі "Молоко астеризоване", що було оголошено Замовником: Управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради
Код ЄДРПОУ: 02142388
Місцезнаходження замовника: 53304, Україна , Дніпропетровська обл., місто Покров, вул. Центральна. 7
Контактна особа замовника: Тетяна Сергіївна Крючкова
+380566742805, індетифікатор закупівлі - UA-2019-12-26-002064-b; посилання на закупівлю -
[email protected]://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-26-002064-b.
16.03.2019 року Замовником було незаконно дискваліфіковано нашу пропозицію відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №78.
З даним протоколом наше підприємство повністю не погоджується та вважає його прийнятим не законно, таким, що порушує ЗУ "Про публічні закупівлі" та порушує наші законні права та інтереси.
У звязку із викладеним ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" мав намір подати скаргу на рішення Замовника в порядку статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" до Антимонопольного комітету України , адже це єдиний орган оскарження процедур закупівель та чинним законодавством іншого не передбачено.
Але, через технічну систему площадки Prozorro ми не маємо можливість цього зробити.
Ми телефонували на площадку закупівель і нам повідомили, що у звязку із тим, що Замовником не було прийнято рішення щодо акцептування будь-якої пропозиції ми не можемо подати скаргу. Хоча статтею 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що ми маємо право подати скаргу до АМКУ на рішення Замовника.
Законодавче підгрунття оскарження є, але технічної можливості це виконати немає.
Таким чинном у нашого підприємства відсутні методи та заходи щодо захисту своїх законних прав та інтересів як Учасника Закупівлі. До суду ми також не має можливості звернутись, адже ЗУ "Про публічні закупівлі" до суду ми маємо право звернутись лише після звернення до АМКУ та отримання відповідного рішення.
Як нам бути в даній ситуації? Як нам захистити свої законні права та інтереси та як боротися з незаконними діями Замовника щодо дискваліфікації нашої пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 Водночас, пропонуємо ознайомитися з відповіддю, яка містяться у запиті № 1104/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4
При цьому інформація про процес оскарження процедури закупівлі доступна на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Закон містить заборону щодо виконання такими особами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов’язок замовника (роботодавця) здійснювати доплату уповноваженій особі за виконання обов’язків уповноваженої особи.
Прошу надати роз’яснення - чи буде виконання обов’язків уповноваженої особи працівником замовника, який має статус державного службовця, виконання іншої оплачуваної діяльності за Законом "Про запобігання корупції"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
|
|
12.03.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Управління розмістило оголошення про проведення допорогової закупівлі. В останній день періоду уточнень було поставлено запитання-вимогу товариством, яке своїх пропозицій не подавало. Управлінням надана відповідь, в якій помилково не вірно вказано дати прийому пропозицій.
Змін до тендерної документації Управління не вносило, відповідно Системою було визначено період уточнень, прийом пропозицій.
Пропозицію було подано лише одним учасником-іншим товариством, які і були визнані переможцем.
Товариство, яке ставило запитання, звернулося до суду про скасування даної закупівлі, оскільки дати прийому пропозицій вони брали з наданої відповіді, а не з Системи.
Запитання- Чи є підстави для скасування закупівлі?
Додатково: UA-2019-12-05-003347-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції визначено, що придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю (далі – закупівля) передбачає такі етапи: оголошення про проведення закупівлі; період уточнення інформації, зазначеної в оголошенні про проведення закупівлі; подання пропозицій учасниками; електронний аукціон; розгляд пропозицій учасників; визначення переможця закупівлі та завершення закупівлі.
Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Інструкції фізична/юридична особа на етапі періоду уточнень до кінця строку його завершення має можливість звернутися до замовника через систему за роз'ясненням щодо інформації, розміщеної під час оголошення про закупівлю та щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення.
Поряд з цим, виходячи зі змісту пунктів 3 та 4 Розділу ІІ Інструкції, замовник відповідає на вищезазначені питання та має можливість вносити зміни в інформацію та документи щодо закупівлі до початку етапу подання пропозицій учасників.
У свою чергу, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу ІІ Інструкції замовник протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій завершує закупівлю в системі шляхом підписання договору про закупівлю або її відміни. У разі відміни придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю (далі – закупівля), замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією.
Отже, замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі відповідно до Інструкції та керуючись при цьому принципами закупівель, визначеними статтею 3 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|