|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу дати відповідь на такі питання щодо укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель відповідно до пункту три частини сім статті 3.
Згідно із частиною сім статті 3 Закону :
"7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
3) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із:
"оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;"
"розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника"
У цих абзацах мова іде про тендерні процедури. Але у частині сім статті 3 мова іде про незастосування порядку проведення СПРОЩЕНИХ закупівель і вона обмежує вартість закупівлі пунктами 1 та 2 частини першої статті 3. Яким чином тоді правильно скористатися цими підставами у разі, якщо очікувана вартість тендеру на товар(або сума розірваного договору на закупівлю товару, наприклад, 2 мільйони гривень. 20 відсотків від 2 мільйонів гривень це 400 тисяч гривень. Договір можна заключити на всі 20 відсотків, тобто 400 тисяч гривень чи на суму не більше ніж 199,999 тисяч гривень?
І чи можна застосувати ці абзаци як підставу для укладання договору без застосування електронної системи закупівель, якщо оскарження йде в суді на оцінку рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки пропозицій в спрощеної закупівлі або ж при розірванні договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі (з вини учасника) на строк, достатній для проведення нової спрощеної закупівлі?
Дякую, якщо не залишете без уваги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 820/2020 та 1776/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba065115-6629-4ef2-87ab-7b520c14c8b1&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c72a34b-dec1-49db-9b91-629053a13c02&lang=uk-UA
Водночас питання застосування вартісних меж, визначених Законом, розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. В зв'язку з дією наказів 708 та 1082 просимо надати роз'яснення з наступних питань.
1. Якщо необхідно провести закупку по ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуду та кухонного приладдя. Всього 47 найменувань. Як вірно зробити: заводити в номенклатурі всі 47 найменувань??? чи достатньо буде загальної назви закупівлі???
2. Якщо в технічних характеристиках прописано назва моделі/марки або аналог, то як це прописувати в номенклатурі???? по факту може бути інша модель ніж ми пропишемо в номенклатурі... Як вірно прописати предмет закупівлі в договорі, якщо в конкретній назві буде зазначені 10 найменувань обладнання що закуповується.... Та буде невідповідність оголошення-звіту та договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Разом з тим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, на виконання пункту 14 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель зазначається кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 22 Закону, у разі необхідності посилання в тендерній документації на конкретну торговельну марку, таке посилання повинно бути обґрунтованим замовником та містити вираз “або еквівалент”.
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі.
Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення).
Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено.
Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено.
У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення:
1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються?
2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі?
3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів?
Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)?
Дякуємо за надані роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1099/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b1b1882-4a76-491c-8797-dc8bd428260c&lang=uk-UA
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Просимо надати роз’яснення щодо Ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» п.12 ч.1 Ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених п.п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1-2 ст. 17 закону.
При цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі.
Водночас для переможця замовник встановлює вимогу про надання документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених згаданими пунктами, та за п.12 довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України.
При цьому Замовник відмовляється приймати довідку з МВД за даним пунктом (про те, що службова особа учасника до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває), аргументуючи це тим, що ця довідка закриває п. 6 ч.1 ст.17 Закону, а не п. 12 Ст.17.
Виходячи з цього чи є роз’яснення щодо необхідності надання додаткової довідки з МВД за п.12, чи довідка про відсутність кримінальної відповідальності, видана МВД, є документом, який надає переможець торгів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції за п.12 ч.1.Ст.17 Закону ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас аналогічна відповідь щодо вимог тендерної документації розглянута у запиті 1223/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16014580-9fe9-4eb4-b0f2-6354d52f341c&lang=uk-UA
|