|
17.11.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, шановний Уповноважений орган з питань закупівель!
Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", що створено згідно з рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2003 року №216/1090 «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м.Києві» та діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 квітня 2004 року №680 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.01.2018 №10), звертається з метою отримання роз'яснення з питань застуосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" під час реалізації договору управління майном (активами).
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі №752/16869/18 встановлено, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016100000001070 накладено арешт і заборононено користуватися, розпоряджатися та відчужувати активи (будівлю №1 літер "А", будівлю №2 літер "Б", будівлю №3 літер "В" та дизельну електростанцію літер "Г"), які знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, власником яких є ТОВ «АМАДЕУС КО», а також змінено порядок зберігання вищевказаних активів, як речового доказу у кримінальному провадженні.
18 жовтня 2018 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), та комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху» укладено строковий договір управління майном (активами), що нотаріально посвідчений в установленому порядку, а 26 жовтня 2018 року - підписано акт приймання-передачі об’єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ «АМАДЕУС КО», а також земельних ділянок площею 2,0722 га (кадастровий номер ....) та 0,1117 га (кадастровий номер .....).
Для реалізації договору управління та для забезпечення виконання вимог Закону України про АРМА та глави 70 Цивільного кодексу України, комунальним підприємством відкрито окремий рахунок та отримано нове свідоцтво платника ПДВ. Під час реалізації договору управління виникає необхідність закупівлі послуг з охорони об'єктів управління,прибирання тощо за рахунок коштів з окремого рахунку, який відкрито комунальним підприємством виключно для виконання договору управління. Ураховуючи вищевикладене, просимо надати роз'яснення щодо необхідності проведення тендерних закупівель послуг/товарів/робіт, якщо вони будуть здійснені комунальним підприємством, або якщо буде проводитись відшкодування витрат за існуючими договорами надання послуг...
Відповідь просимо надати у найкоротші строки.
Заздалегідь вдячні за порозуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим, згідно з абзацом другим частини другої статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|
|
26.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
12.06.2018 р. замовником- КП "Дніпровський електротранспорт"- було оголошено закупівлю UA-2018-06-12-000512-c щодо придбання пристроїв дистанційного нагляду.
Аукціон проведено 02.08.2018 р., у ньому брали участь 3 учасники. Рішенням тендерного комітету Замовника 09.08.2018 два учасника дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський- на виконання вимог ч.3 ст. 17 Закону 16.08.2018 р. завантажив до системи діючу довідку МВС щодо відсутності судимості та діючу довідку ДПІ щодо відсутності податкової заборгованості.
04.09.2018 Замовником прийняте рішення про намір укласти договір з ФОП Велітовським, повідомлення опубліковане у системі.
07.09 ФОП Велітовським завантажено до системи діючу довідку МВС про не засудженість, 10.09 завантажено діючу довідку ДПІ про відсутність заборгованості.
Одним з дискваліфікованих учасників було ініційовано процедуру оскарження, внаслідок чого органом оскарження було скасовано попередні рішення замовника щодо дискваліфікації учасників та визнання переможця.
Рішеннями тендерного комітету замовника від 10.10.2018 та 12.10.2018 р. 2 учасники було дискваліфіковано, 3 учасник- ФОП Велітовський-визнано переможцем. Повідомлення про намір укласти договір опубліковане 12.10.2018 р.
ФОП Велітовським було завантажено до системи діючу довідку МВС- 18.10.2018, довідку ДПІ- 22.10.2018, тобто із порушенням строків, визначених ч.3 ст.17 Закону.
Фактично, довідки завантажені на протязі 5 робочих днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір, так як день публікації повідомлення-12.10.2018- п’ятниця, далі неробочі дні субота та неділя, 15 жовтня- святковий (неробочий) день, 16-19 жовтня- робочі дні, далі знов два вихідних.
Надання запитаних довідок у встановлений п’ятиденний строк фактично було не можливе в тому числі й потому, що у відповідності до діючого законодавства мінімальний строк надання довідок складає 5 робочих днів. Так, відповідно до «Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України №567 від 10.10.2013 р., строк розгляду заяви платника податків та видачі Довідки або становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
У відповідності до пункту 18 розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України №1256 від 29.11.2016, строк видачі МВС довідки про не засудженість складає до 30 календарних днів з часу отримання запиту.
Тобто, з огляду на викладене, надання вищезазначених довідок на протязі 5 днів з часу публікування повідомлення про намір укласти договір (з яких, доречи, 3 дні є неробочими)- було фізично неможливе.
Прошу повідомити, чи забов’язаний замовник закупівлі відхилити тендерну пропозицію учасника ФОП Велітовського з огляду на наступне:
-до системи починаючи з 16.08.2018 р. учасником було завантажено 3 діючих довідки МВС та 3 діючих довідки ДПІ, тобто вимога замовника та ч.3 ст.17 Закону були виконані ще у серпні та вересні, після перої публікації повідомлення про намір укласти договір
-у ФОП Велітовського відсутні підстави, передбачені чч.1,2 ст.17 Закону;
-останнього разу довідки надані із незначним порушенням строків, що обумовлено нормами діючого законодавства та не призвело до настання будь-яких негативних наслідків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 184/2016 від 02.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15af6903-8f9e-4624-9581-297cf3ab4b62&lang=uk-UA
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Водночас відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
17.10.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Звертаємось до Вас із проханням роз’яснити наступне:
На виконання вимог пункту 11 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) форми документів у сфері закупівель затверджено наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому, під час створення в системі нової закупівлі через авторизовані майданчики (зокрема, zakupki.prom.ua) від замовника вимагається заповнення обов’язкового, згідно вимог майданчику, поля «Узагальнена назва закупівлі» (див. файл «1.jpg») та «Узагальнена назва лоту» (див. файл «2.jpg»), інформація з яких в подальшому відображається на сторінці закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «prozorro.gov.ua» (див. файли «3.jpg» та «4.jpg») та не відображається в жодній з форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених Наказом.
А ні Законом, а ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом в сфері публічних закупівель не встановлено жодних вимог щодо порядку заповнення вищезазначених полів та інформації, яка повинна бути в них зазначена.
Просимо Вас роз’яснити, яку саме інформацію повинен зазначати Замовник в цих полях та чи вірно розуміти те, що Замовник заповнює ці поля на власний розсуд?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма оголошення про проведення відкритих торгів затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Формою оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженою Наказом, передбачення заповнення таких полів як конкретна назва предмета закупівлі, а також коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі.
Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків адміністратора системи та діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та містить інформацію стосовно того, що у разі наявності технічних порушень в системі (через адміністратора та/або оператора авторизованого електронного майданчика), користувач має право надіслати відповідне звернення (скаргу, інформацію) на розгляд комісії Уповноваженого органу.
|
|
17.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо по об'єкту енергосервісу не прийняте рішення щодо закупівлі енергосервісу місцевим виконавим органом, згідно ст.1 п. 3.1 ЗУ Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації". Тобто комунальна установа сама прийняла рішення щодо проведення закупівлі енергосервісу, шляхом заміни обладнання на більш ефективне, яке дає значну економію обсягів споживання електричної енергії. Чи підпадає така закупівля під цей Закон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Об'єкт енергосервісу − будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об'єкт та/або елемент (частина) об'єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об'єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об'єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу (пункт 3-1 частини першої статті 1 Закону енергосервіс).
При цьому статтею 3-1 Закону встановлено, що виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник).
Крім того, статтею 6 Закону встановлений порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору, яким передбачено, що замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2, 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору.
Водночас відмова у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) є підставою для відміни торгів із закупівлі енергосервісу згідно статті 7 цього Закону.
У свою чергу, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1 цього Закону право комунальної власності − право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п’ята статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
10.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
договір надання послуг укладено сроком на один рік, срок дії "до 31.12.2016 р., "в будь якому випадку до повного виконання зобовязань" Зобовязання у звязку з відсутністю реального надходження коштів в 2016 р.в повному обсязі виконано частково та сплачено замовником. додатковою угодою було внесено зміни в договір, змінено строк і порядок виконання робіт, та зупинено виконання робіт до затвердження фінансового плану.Реального фінансування 2-ї частини робіт не надійшло, строк дії договору закінчився. Договір не пролонговано.
Фінансовий план затверджено на 2017 р.Замовник через суд зобовязує виконавця виконати роботи та стягує за несвоєчасне виконання з Виконавця штрафні санкції.Чи правомірно Виконавець відмовляється від виконання другої частини договору з посиланням на ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі", так як його вина в невиконанні зобовязання в строк, встановлений договором, відсутня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|