|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
наше підприємство приймало участь у торгах
Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-19-001051-b "Відкриті торги з публікацією англійською мовою" на етапі прекваліфікації до аукціону були допущенні всі три учасники, але нашими юристами були знайденні помилки у двох учасників на етапі обрання переможця. Чи прийме до розгляду нашу вимогу Антимопольний комітет на момент оголошення про підписання договору з переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.
Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель.
Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед, підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником.
На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ.
Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі.
Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації).
Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув.
Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку?
Заздалегідь вдячна за консультацію!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
У свою чергу строк розгляду тендерних пропозицій визначений частиною десятою статті 29 Закону.
Згідно частини одинадцятої статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Таким чином, оскільки Законом передбачено зупинення строків розгляду тендерної пропозиції у разі оскарження процедури закупівлі, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у строки визначені у частині десятій статті 29 Закону, у разі якщо строк дії такої тендерної пропозиції не закінчився.
|
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна в процедурних договорах ( переговорна процедура, що здійснюється на підставі відміни двох процедур відкритих торгів за відсутністю необхідної кількості учасників) встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України).Враховуючи той факт, що строки надання послуг (за умовами тендерної документації) починаються піздніше, ніж дата відміни останньої процедури відкритих торгів. а також на момент початку строку надання послуг такі послуги (відповідно до вимог Замовника) може надати лише один учасник (не монополія)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
|
31.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору.
Договірна ціна - це ціна Переможця процедури закупівлі за результатами аукціону.
Можливість погодження договірної ціни Переможця за результатами електронного аукціону саме під час укладення договору про закупівлю зазначена в листі Мінекономрозвитку України від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 «Щодо здійснення закупівлі робіт».
На сьогодні наявна велика кількість скарг до органу оскарження щодо встановлення замовниками у тендерних документаціях на закупівлю робіт та послуг у сфері дорожнього господарства вимоги стосовно надання у паперовому вигляді договірної ціни та відповідних підтверджуючих/обґрунтовуючих документів до неї (для прикладу скарга по процедурі закупівлі № UA-2021-02-04-007567-a).
Враховуючи вищезазначене, ДП «МДЗО» має намір передбачити в тендерних документаціях на закупівлю робіт/послуг Порядок підписання договору про закупівлю, у наступній редакції:
«6.4.6. Переможець торгів після закінчення періоду, передбаченого Законом для оскарження рішення замовника про визначення Переможця, та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, надає замовнику проєкт договору (Додаток 5 до тендерної документації) з усіма додатками, які передбачені розділом ХІІІ цього проєкту.
Переможець обов’язково надає проєкт договору з усіма додатками та з супровідним листом, який повинен містити вихідні реквізити (номер та дату) та інформацію стосовно переліку документів, що надаються Учасником.
Учасник подає проєкт договору з усіма додатками як у паперовому вигляді, так і на будь-якому електронному носії.
При цьому розрахунок договірної ціни повинен бути наданий Переможцем в електронному вигляді на портативному носії інформації у програмному комплексі АВК-5 у форматі файлу ІМД або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін у форматі файлу ІБД останньої редакції, та який не призводить до викривлення вхідних даних, що вводяться.
6.4.7. Вимоги щодо формування договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, який буде укладений за результатами відкритих торгів, наведені у Додатку «Вимоги щодо формування договірної ціни» до цієї тендерної документації.
6.4.8. Замовник підтверджує договірну ціну тільки у разі, якщо вона сформована Переможцем з дотриманням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації.
Ненадання Переможцем у строки передбачені п.6.4.6 цієї тендерної документації проєкту договору з усіма додатками, а також формування Переможцем договірної ціни з порушенням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації, є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.»
На підставі положень п.13 ч.1 ст.9 Закону просимо Вас надати консультацію рекомендаційного характеру щодо можливості визначення у тендерній документації Порядку підписання договору про закупівлю у вищезазначеній редакції.
Повний текст запиту додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020 № 1572 затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі - методологія).
Ця методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. Ця Методологія може використовуватись під час закупівлі поточного ремонту доріг.
При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій та рішень замовників в конкретних випадках.
|