|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
З 19 квітня 2020 року вступає в дію ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року № 114-ІХ (далі Закон).
Ч. 4 Розділу Х Закону встановлено, що до 01.01.2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель.
Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Уповноважені особи підтверджують рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель з урахуванням вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 35 ст. 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Враховуючи вище викладені положення Закону просимо надати відповідь на наступне запитання:
Чи може тендерний комітет замовника складатись з його посадових осіб, що не підтвердили рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель в розумінні вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону та відповідно не являються уповноваженими (відповідальними) особами за проведення закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону".
|
|
30.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи поширюється дія нижчевказаної статті Закону на придбання супроводу авторського програмного забезпечення, яке коштує 60,0 тис.грн?
Стаття 3, пункт 7: Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:… 2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: …існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надана у запиті № 4/2020 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffc30350-271c-4fad-91b9-480120ea74dc&lang=uk-UA
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте роз'яснення щодо правомірності застосування виключень ч.7. ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет).
Серед іншого при визначенні виключень ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX, за якими Замовнику дозволено не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури, явно не зазначено, що Замовник має право застосовувати ч.7 при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Натомість ч.7. ст. 3 містить п.2, який серед іншого визначає право не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури у випадку "відсутність конкуренції з технічних причин;", що, на нашу думку, є правомірним при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет) оскільки Замовник підключений до телекомунікаційної мережі Оператора (якою Оператор володіє)стаціонарно і конкуренція в цьому випадку виникнути не може.
Питання в наступному.
Чи правомірно застосування положень п.2. ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX ("відсутність конкуренції з технічних причин;") при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
28.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Дякуємо за попередньо надані відповіді та просимо уточнити.
Відповідно до вашої відповіді на запит 1133/2019, вами звернуто увагу, що відповідно до абзацу другого частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Закон містить спеціальні та загальні норми. Спеціальні норми закону є домінуючими над загальними. Питання спрощених закупівель регулюється спеціальними нормами Закону статті 14.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Чи потрібно замовникам при проведенні спрощених закупівель враховувати норми ч. 5 ст. 33, а саме: З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
просимо звернути увагу, що строк проведення спрощених закупівель від 6 днів, а строк статті 33 передбачає очікування 10 днів, що суперечить логіці проведення даної процедури.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 33 нової редакції Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, оскільки рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі виключно у судовому порядку, договір про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі може укладатися у будь-який строк з дня прийняття рішення про намір, але не пізніше ніж через 20 днів. При цьому якщо учасником оскаржено рішення або дії замовника до суду, у такому разі учасник може звернутись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас обмеження, передбачені у статті 33 Закону, розповсюджуються на оскарження процедур закупівель згідно з порядком, встановленим статтею 18 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено абзац перший частини п’ятнадцятої статті 14 нової редакції Закону викласти в такій редакції: “Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.”
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Відповідно до ст. 10 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Водночас ст. 14 Закону передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Просимо надати відповідь на питання: за скільки робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій необхідно оприлюднити оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь розміщена у запиті № 42/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d37dc69d-d608-49a3-b1da-5eb50815a97e&lang=uk-UA
|