|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Здрастуйте,
Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону).
Згідно нової редакції Закону:
«Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
...
35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);»
«Розділ III
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
Стаття 13. Процедури закупівлі
1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог
2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...»
«Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
4. Установити, що до 1 січня 2022 року:
1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.»
Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може:
1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги,
2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:
1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів?
3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
01.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Нами, управлінням праці та соціального захисту населення Олевської РДА 16.01.2020 року було проведено переговорну процедуру закупівлі із АТ «Укрпошта, на закупівлю поштових послуг (послуги з виплати і доставки пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, за державні кошти) Ідентифікатор закупівліUA-2020-01-16-001153-c, на суму 106 580, 00 грн. (це кошторисні призначення за 2020 рік). Станом на 01.04.2020 року ці кошти використані в повному обсязі, про що буде сформовано звіт про виконання договору.
До кінця року нам необхідно ще близько 500 000, 00 грн. на оплату зазначених послуг. Кошторисні призначення будуть спрямовуватись щомісячно згідно перерозподілу. Якщо, оголосити закупівлю на очікувану вартість то казначейство не зареєструє договір , оскільки не має таких кошторисних призначень.
Просимо надати роз’яснення як відповідно до нового закону «Про публічні закупівлі» оголосити дану закупівлю (чи можна переговорну) та укласти договір.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Сфера застосування нової редакції Закону встановлена статтею 3 нової редакції Закону.
Відповідно до статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі − річний план). Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
При цьому оскільки нова редакція Закону не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
|
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19 квітня 2020 року вступає в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону Річний план закупівлі повинен містити, зокрема інформацію про вид закупівлі та орієнтовний початок проведення, в тому числі договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у п.4 ч. 1 ст. 2 Закону, у разі здійснення закупівель відповідно до частини 2 та 6 ст. 3 Закону.
Тобто, якщо замовником заплановано здійснення спрощеної закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом (закупівля товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, ч.7 ст. 3 Закону) та в разі планування закупівлі таких предметів закупівлі, на які Закон не застосовується у випадку якщо замовники, визначені в п. 4 ч. 1 ст.2 Закону (юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання і т.д.) в Річному плані закупівель зазначається наступна інформація: вид закупівлі - Договір про закупівлю та орієнтовний початок проведення.
Однак, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей закон не застосовується у випадках, визначених у ч. 5 та ч. 6 ст. 3 Закону.
Враховуючи вищевикладене, прошу Вас надати роз’яснення щодо необхідності включення (або не включення) до Річного плану закупівель на 2020 рік інформації про закупівлю товарів, робіт і послуг, на які не поширюється дія Закону відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини третьої статті 4 нової редакції Закону до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 3 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону.
Частиною шостою статті 3 Закону передбачені випадки щодо предметів закупівлі, коли Закон не застосовується для замовників, які здійснюють діяльність окремих сферах господарювання.
Отже, замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 3 Закону, без застосування вимог Закону та не вносять такі закупівлі до річного плану.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати детальну відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2020 року замовник при оприлюдненні річного плану закупівель та додатку до нього керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» (який діє до 19.04.2020р.) оприлюднив річний план на весь 2020 рік. На придбання паперу (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) на початку року було опубліковано річний план на суму 60 тис. грн.. (тип процедури - Звіт про укладений договір). До 19.04.2020 року було придбано паперу на суму 20 тис. грн.. та оприлюднено Звіт про укладений договір. Залишок по даному предмету закупівлі (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) становить 40 тис. грн.. Як правильно визначити тип процедури закупівлі після 19.04.2020 року, оскільки залишок по річному плану становить 40 тис. грн..? Це буде спрощена закупівля чи звіт про договір про закупівлю? Дякую!
З листом № 3304-04/55553-06 від 21.12.2019 «Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону» за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 замовник ознайомлений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 389/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=216d1efa-df2d-4269-bdbb-bc3e95a1f1e9&lang=uk-UA
|
|
|
13.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) Враховуючи те, що:
- у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено;
- відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 в формі додаток до річного плану закупівель на _____ рік відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі»;
- відсутня законодавча норма щодо обов’язкової прив’язки додатку до річного плану закупівель до звіту про укладені договори;
- відповідно до абз1. п. 3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (наказ МЕРТ від 16.03.2016 №477) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді,
просимо надати відповідь на питання: «Чому в електронній системі (майданчик «Закупки.Пром.УА») в формі звіт про укладені договори відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі», яка повинна в ньому бути відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490?».
2) Враховуючи те, що відповідно до п.18 ч.1 с. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначення «предмет закупівлі» вказано виключно для процедур закупівель, просимо надати відповідь на питання: «Що є предметом закупівлі для допорогових закупівель і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Інформуємо, що питання стосовно форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема доповнення форм новим пунктом "Джерело фінансування", міститься в листі від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06.
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Щодо питання 2
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено перелік термінів, що вживаються в Інструкції. При цьому відповідно до абзацу сьомого пункту 3 Розділу І Інструкції інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, визначення поняття “предмет закупівлі” наведено у пункті 18 частини першої статті 1 Закону.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
|