|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|
|
10.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Як учасник публічних закупівель, Товариство постійно стикається з тим, що замовники вказують в умовах технічних завдань надання протоколу досліджень (випробувань) про безпечність та відповідність товару або експертного висновку про безпечність товару, наданого акредитованою лабораторією на ім’я учасника.
Чи є встановлення вимоги, що експертний висновок /протокол випробувань мусить бути виданий на учасника закупівель (для не виробника продукції), за наявності експертизи/випробування проведеної на замовлення виробника, є дискримінацією щодо учасників та нерівне ставлення до них, оскільки повторне проведення експертизи та випробувань потребує додаткових коштів, та порушення принципу економічної конкуренції.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Водночас відповідно до частин п’ятої та шостої статті 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення.
Якщо замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов’язаний прийняти маркування, протоколи випробувань чи сертифікати, що підтверджують відповідність еквівалентним вимогам та видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, які необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт екологічним або іншим характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у частині першій статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, учасник процедури закупівлі при подачі тендерної пропозиції та відповідно замовник при розгляді тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації повинні враховувати вимоги частини шостої статті 23 Закону.
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (стаття 24 Закону).
Крім того, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, питання: У разі призначення двох уповноважених осіб, Замовник повинен розмежувати (конкретизувати) повноваження щодо проведення процедур закупівель / спрощеної закупівлі щодо кожної Уповноваженої особи. Якщо на Уповноважену особу № 1 та на Уповноважену особу № 2 покладено обов’язок здійснювати переговорну процедуру, чи потрібно розмежовувати переговорні процедури кожної особи за ДК 021:2015 по предмету закупівлі ?
Наприклад:
1) Уповноважена особа № 1 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов’язана продукція. Проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 65110000-7 Розподіл води.
2) Уповноважена особа № 2 – проведення переговорної процедури за ДК 021:2015 - 09310000-5 (Електрична енергія).
Або це питання, яка саме переговорна процедура за предметом закупівлі буде проводитись тією або іншою Уповноваженою особою можно вирішувати в усному порядку за домовленістю самих Уповноважених осіб, що буде розмежована накладанням ЕЦП/КЕП Уповноваженої особи на Закупівлю та/або План закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 232/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=171a10a3-b305-40af-9cdb-cbe49a862a55&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Одночасно зазначаємо, що рішення Уповноваженої особи оформлюється протоколом. Отже, уповноважена особа оформлює протоколи у разі прийняття відповідних рішень за відповідними процедурами.
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
в ч. 16 ст. 29 Закону чітко визначені документи які учасник має право дозавантажити, а саме кваліфікаціні документи та щодо права підпусу. Якщо в пропозиції учасника відсутні і інші документи, технічні розрахунки, або довідки відповідно до частини третьої статті 22 Закону, ЧИ ПОВИНЕН ЗАМОВНИК ДАВАТИ 24 години на дозавантаження документів, якщо всеодно пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 29 Закону замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію. При цьому протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону).
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
У свою чергу, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Разом з тим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Отже, у разі якщо під час розгляду виявлено виключно невідповідності, визначені частиною шістнадцятою статті 29 Закону, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Водночас у разі якщо тендерна пропозиція учасника, крім невідповідностей в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 Закону не відповідає іншим вимогам тендерної документації, така пропозиція підлягає відхиленню згідно відповідних підстав, визначених у статті 31 Закону із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель без застосування механізму 24 годин.
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання: ВІдповідно до виявлених порушень Північним офісом Держаудитслужби в Черкаській області (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2020-04-30-002005-b).13 травня 2020 року рішенням Уповноваженої особи, затвердженим протоколом, було скасовано закупівлю за предметом коду національного класифікатора України ДК 021:2015:33111000-1 Рентгенологічне обладнання, код за НК 024:2019 – 37645 Система рентгенівська діагностична стаціонарна загального призначення, цифрова, що здійснювалась за переговорною процедурою. Замовник вніс інформацію щодо такого скасування в електронну систему закупівель. Електронна система закупівель у разі скасування такої закупівлі установила строк оскарження - до 24.05.20, 00:00. Замовник звернувся до електронної системи закупівель із офіційним прохання надати роз'яснення щодо даної ситуації. Але станом на 19 травня 2020 року відповідь Замовнику ще не надана, оскільки, як було повідомлено Замовнику в телефонній розмові із представником служби підтримки майданчику zakupki.prom.ua, згідно із Законом України "Про звернення громадян" ст. 20 "Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання." В той же час до завершення моніторингу та скасування процедури оголошується наступна процедура UA-2020-05-08-002332-b . ПИТАННЯ: чи можливо до завершення та не скасування попередньої процедури, оголошувати та укладати договір (в період моніторингу) по наступній процедурі. Закупівля рентгенівського апарату.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим, пунктом другим частини першої статті 32 Закону та пунктом другим частини восьмої статті 40 Закону визначено, що тендер/переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
У свою чергу, згідно з частиною тринадцятою статті 8 Закону якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб’єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов’язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Крім того, пунктом 4 частини 12 Закону передбачено можливість оскарження рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявної потреби у товарах, роботах, послугах, зокрема у випадку відміни процедури закупівлі та необхідності проведення нової закупівлі за тим самим предметом.
Разом з тим будь-які рішення замовник повинен приймати з дотриманням вимог Закону, яким зокрема передбачено право на оскарження рішень та дій замовника, в тому числі рішення замовника щодо відміни процедури закупівлі, а також принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
|