Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.

Відповідь

01.09.2022

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

1871 / 1838

Доброго дня! Територіальною громадою міста, відповідно до звернення військових частин було виділено кошти на ремонт транспортних засобів, які знаходяться на обліку військових частин за статтею видатків КПК 1218240 «Заходи та роботи з територіальної оборони» та КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у розмірі сумі, вартісні межі якої передбачають здійснення публічних закупівель із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель згідно з Постановою КМУ № 169 від 28 лютого 2022 р. зі змінами. Звертаємось до Вас з питанням, як визначити технічне завдання для проведення закупівлі послуг з ремонту цих транспортних засобів, якщо відсутня можливість здійснення їх технічного обстеження, оскільки вони на виконаня завдань ЗСУ знаходяться у безперервному користуванні та постійно змінюють дислокацію. При цьому чи має право замовник під час публікації закупівлі в системі Prozorro вказувати у технічному завданні перелік транспортних засобів, що знаходяться в обліку військових частин та оприлюднювати інформацію про їх назву, марку, VIN – коди та державні номери, або ця інформація належить до інформації з обмеженим доступом, або її розголошення під час дії воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку. Окрім того, просимо надати посилання на нормативні акти, якими регулюються закупівлі для потреб територіальної оборони.

Відповідь

29.08.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1809 / 1777

Добрий день. ТОВ «Хайтед Україна» (код ЄДРПОУ 34807286) є офіційним дистриб’ютором дизельних генераторів торгової марки WattStream (WattStream Engineering Ltd (м. Ліверпуль, Великобританія)), що підтверджується листом про надання повноважень (додається окремим файлом). Для участі в державних закупівлях відповідно коду ДК 021:2015:31120000-3 Генератори, просимо надати роз’яснення щодо ступеню локалізації виробництва відповідно до Постанови КМУ від 02 серпня 2022 р. № 861 та механізму додавання до переліку локалізованих товарів та його відображення на порталі Prozorro для дистриб’юторів та імпортерів дизельних генераторів. Дякуємо за відповідь.

Відповідь

17.08.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1651 / 1753

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), який набирає чинності 14 липня 2022 року, визначено, що замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів, за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва. Станом на сьогоднішній день, під час практичної реалізації Закону про локалізацію, залишаються неврегулюваними наступні питання, на які просимо надати відповідь, а саме: 1. Відповідно до Закону відсутня можливість закупівель товарів, які підпадають під локалізацію але не виготовляються в Україні. Тобто яким чином проводити закупівлю товарів, які є в переліку Закону №1977-IX але не виготовляються на території України? 2. Не зрозуміле трактування щодо лімітів застосування Закону про локалізацію. В зв’язку з наявним чітким розмежуванням лімітів міжнародних угод/договорів для різних типів замовників, які визначені даними угодами, а саме: а) Угода про державні закупівлі Світової організації торгівлі передбачає наступні ліміти: - центральні урядові органи – 130 000 СПЗ; - інші органи влади – 200 000 СПЗ; - інші установи та підприємства чи організації – 400 000 СПЗ; б) Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами передбачає наступні ліміти: - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів, за винятком державних контрактів на надання послуг, визначених у Директиві 2004/18/ЄС Стаття 7 b абзац 3 – 133 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг, на які не поширюється пункт а – 206 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг в комунальному та інфраструктурному секторах – 412 000 EUR. Прошу надати відповдь в частині граничного ліміту застосування, в разі можливості, Закону про локалізацію виробництва саме для АТ "Укргазвидобування". Звертаємо увагу, що АТ «Укргазвидобування» у своїй діяльності здійснює закупівлю відповідного обладнання з метою належного забезпечення процесу видобутку, підготовки, переробки, переміщення та транспортування природного газу. Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва призведе до повної зупинки закупівель товарів, на які поширюються норми Закону

Відповідь

15.08.2022

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

2663 / 2657

У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення: «Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.». Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення: «6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.». Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема: «який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?». Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2