|
|
05.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861:
1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування?
2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням?
3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок?
4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою?
5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний
номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД
/наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до
50 моделей компресора?
6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином?
7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку?
8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва?
Кейс для прикладу:
Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях?
Дякую за відповідь.
З повагою,
Єгор Сергійович Осадчук
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |
|
|
19.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» зазначено: "замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”", згідно частини дев'ять статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: "Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.". Отже, Державна служба України з надзвичайних ситуацій відповідає критерію замовника, що здійснює публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”,
Прошу Вашого роз'яснення, чи відповідає підпорядкований підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який є державним замовником (юридичною особою, яка є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів), вимогам підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
12.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» принагідно засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно п. 1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об´єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У зв’язку із вищезазначеним , просимо надати роз’яснення чи підпадає під дію частини п'ятої статті 3 Закону Оренда виставкової площі для участі у Міжнародній виставці.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо відповідного виключення міститься у запиті № 994/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9fe73cb9-69bb-44ed-80c4-9740340e8cf2&lang=uk-UA
Водночас згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Отже, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника в міжнародних виставкових заходах, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
|
|
|
11.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівлі замовників в сфері оборони за постановою №169
Постановою №169 в редакції Постанови №723 встановлено:
1. Установити, що в умовах воєнного стану:
1) замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
Частина 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” говорить:
9. Особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Державні замовники визначені Постановою КМУ №363 (19 суб’єктів):
В статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» вказано :
26) служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони
Наразі служба державного замовника створена лише в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – Постанова КМУ №181, якою положення про ДССЗЗІ , а саме підпункт 92 пункт 4, викладається в наступній редакції:
“92) є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони;” .
ПИТАННЯ:
Чи мають право інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі» , використовувати підпункт 1 пункту 1 Постанови №169 як підставу для укладання прямих договорів без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель , або вони мають застосовувати інші положення Постанови №169? .
Або таким замовникам (інші військові формування та/або частини , вказані в п.9 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , які не є службою державного замовника згідно Закону України «Про оборонні закупівлі») слід використовувати інші підстави для прямих договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), міститься в листі від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
|