|
15.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа-роз’яснення Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації оприлюднюється на веб-порталі та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та https://cutt.ly/SX8MmIQ. Сформований перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації є автоматичним підтвердженням Мінекономіки ступеня локалізації.
Забезпечення технічної реалізації подання заявки та можливості заповнення виробником товару форми калькуляції собівартості товару на веб-порталі здійснюється адміністратором електронної системи закупівель. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 №648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). ДП “ПРОЗОРРО” реалізовано відображення переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації на веб-порталі Уповноваженого органу в окремому розділі «Локалізація», де Замовники можуть в процесі здійснення закупівель перевіряти чи додано товар, як предмет закупівлі, що пропонується учасником, до зазначеного переліку, а виробник може додати такий товар до переліку через один з авторизованих майданчиків.
Водночас, згідно з цим листом-роз’ясненням Мінекономіки для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
З огляду на вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи відноситься інформація про наявність товару в переліку із відповідним ступенем локалізації (вид та марку товару, ступінь його локалізації), опублікована на веб-порталі Уповноваженого органу за посиланням https://prozorro.gov.ua/page/localisation, до публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). У листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 міститься питання щодо встановлення замовником вимог стосовно ступеню локалізації. Так, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар тощо. Натомість тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.
|
|
15.09.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
21 лютого 2022 року між Постачальником та Замовником було укладено Договір поставки Транспортного засобу - Самоскид AVTR SM 08 загальною вартістю 2929998,00 грн. Відповідно технічних умов Замовника однією із технічних комплектацій автомобіля є іноземна складова – автомобільне шасі Renalt.
На момент укладення договорів з виробниками Самоскиду AVTR SM 08 та офіційного постачальника вантажного автомобіля Renault в Україні, курс іноземної валюти - євро на день закриття торгів складав 32.2761 відносно 1 гривні. Курс визначався сторонами Договорів відповідно до Українського міжбанківського валютного ринку інформаційно-дилінговою системою Ukrdealing: http://www.udinform.com.
Станом на 12 вересня 2022 року, курс іноземної валюти - євро складає 36.7112 відносно 1 гривні, що становить 13,7412% збільшення вартості Товару Договору.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна договору є істотною умовою Договору, яка не може бути змінена в зв’язку зі зміною курсу валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п. 7 ч.5), але не згадується про можливий відсоток збільшення ціни за одиницю товару, як це згадує п.2.ч.5.
Чи доречно та правомірно буде ініціювати Постачальнику розірвати даний договір в зв’язку зі зміною істотних умов, якими сторони керувалися на момент його укладення. І чи потрібна в такому випадку відмова Замовника на збільшення вартості Товару?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
15.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державна служба України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека), звертається до Міністерства економіки України з наступного питання.
10.09.2022 набув чинності Закон України № 2526-ІХ від 16.08.2022 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Закон № 2526-ІХ).
Згідно Закону № 2526-ІХ розділ X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено пунктом 3-7 , яким установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), яка регулює закупівлі під час особливого режиму воєнного стану та наразі також є чинною.
Виникає питання, чи можна наразі проводити закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та проводити відкриті торги для забезпечення потреб Укртрансбезпеки відповідно до наявних асигнувань та Кошторису на 2022 рік, чи необхідно проводити закупівлі виключно відповідно до вимог постанови від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».
З метою запобігання здійснення неправомірних дій, які можуть призвести до відповідальності за порушення законодавства, Укртрансбезпеки звертається з проханням надання роз’яснення з цього приводу.
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F64632-06
|
|
12.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги «Капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» за адресою: 66700 Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вулиця Центральна, 140» Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-07-05-005312-c.
Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» 21.07.2021 о 20:07 та 20:09 годині подано свою тендерну пропозицію через електронну систему закупівель, на яку накладено кваліфікований електронний підпис о 20:11 годині. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» до закінчення кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а саме: 21.07.2021 о 22:54, 22:55, 23:01 та 23:02 внесено зміни до своєї тендерної пропозиції шляхом зміни листа-згоди з проєктом договору та завантаження нових документів тендерної пропозиції, проте учасником ТОВ «Строй Імперія» не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи на свою тендерну пропозицію з урахуванням внесених змін.
29 серпня 2022 р. Держаудитслужбою України в Одеській області було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі (ID моніторингу:UA-M-2022-08-29-000092)
1 вересня 2022 р. Замовник отримав запит від Держаудитслужби України в Одеській області :Яким чином Замовник може обґрунтувати рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Імперія» умовам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тоді як зазначеним учасником не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис на тендерну пропозицію в цілому?
Замовником була надана відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Таким чином, учасники при поданні тендерних пропозицій / пропозицій повинні накладати електронний підпис, враховуючи вимоги замовника та зазначених законів.
Також, відповідно до частини 1 розідлу ІІІ тендерної документації визначено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Тендерна пропозиція Учасника-Переможця містить файл «sign.p7s». Тобто, на пропозицію накладено електронний підпис відповідно до умов Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації.
Також слід зауважити, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено як та коли учасники при поданні пропозиції їх підписують. Це пов’язано з різноманітним функціоналом електронних майданчиків, якими користуються учасники публічних закупівель.
9 вересня 2022р. було опубліковано висновок Держаудитслужби України в Одеській області на моніторинг.
Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).
Чи дійсно замовник мав відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ «Строй Імперія»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020, 1619/2020 та 895/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463 https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b011d605-1132-4a66-a4d9-bf658dc3e7f6&lang=uk-UA
|
|
08.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі).
При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця.
2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість?
3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації?
4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»?
5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників?
Повний текст запиту у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше аналогічне звернення була надана листом Мінекономіки від 19.10.2022 № 3323-04/51565-09, що додається.
|