|
23.06.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Як правильно здійснювати поточний ремонт ігрових/спортивних майданчиків: здійснювати за кодом ДК чи окремо за кожним поточним ремонтом ігрового/спортивного майданчика?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 397/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74b0d90a-770a-436b-a156-7f663e101b88&lang=uk-UA
|
|
15.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою».
Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)».
Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять.
На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження».
Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»?
2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)?
3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом другим пункту 2 постанови № 1178 установлено, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою. При цьому спосіб визначення країни походження товару Законом та постановою № 1178 не встановлено. Отже, замовник самостійно визначає спосіб підтвердження країни походження з дотриманням законодавства в цілому. Водночас відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Відповідно до пункту 4 Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема забезпечує та здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до законодавства з питань митної справи, а також за правильністю класифікації та визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення; взаємодіє з митними адміністраціями та іншими уповноваженими органами іноземних держав з питань проведення перевірки автентичності документів, які надавалися для підтвердження заявленої митної вартості, класифікації та країни походження товарів. Тому з питань щодо визначення країни походження пропонуємо додатково звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
14.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до положення пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про публічні закупівлі" замовники повинні та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законому України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник здійснює закупівлю товарів, враховуючи ступінь локалізації виробництва, якщо такий товар входить до відповідного переліку. Нами, як замовником, заплановано придбання шляхом проведення відкритих торгів транспортного засобу для перевезення 10 осіб і більше, а саме мікроавтобуса на 16 місць бувшого у використанні іноземного виробництва. Оскільки потенційні учасники майбутньої закупівлі не являються виробниками товару, який відповідно не виготовлявся (повністю чи частково) на території України, тому вони не можуть надати підтвердження ступеня локалізації на даний вид товару. Тому суттєво і важливо знати чи потрібно враховувати під час проведення закупівлі ступінь локалізації, якщо товар являється бувшим у використанні та повністю виготовлений за межами України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Запит щодо надання інформації:
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі – Підприємство) просить надати роз’яснення з наступного питання:
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Підприємство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що:
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Підприємством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Підприємством не здійснюється, проте статутом Підприємства, затвердженим рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 27.10.2022, протокол №335 передбачені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Підприємство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Також, враховуючи, що вищим органом управління Підприємства є Засновник – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є Замовником у розумінні закону, то Підприємство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону та що Підприємство є єдиним учасником ТОВ «Нафтогаз Біоенергія – Т», яке є Замовником в розумінні Закону.
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Підприємство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З урахуванням викладеного, та на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» 16 грудня 2021 року № 1977-IX, Постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 02.08.2022 N 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації вироб-ництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробни-цтва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердже-ним ступенем локалізації виробництва», листа Мінекономіки від 21.07.2022 N 3323-04/50717-06 «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», звертається з проханням надати інформацію щодо визначення ступеню локалізації Товариством – виробником (ТОВ «УКР ТРАК») при наданні послуг з виготовлення або ремонту автотранспортних засобів з комплектувальних виробів, сировини і матеріалів, що належать на праві власності Замовника (давальницька сирови-на), та, надаються ним на підставі Договору який укладається як результат участі в публічних за-купівлях або ж на підставі проведеної переговорної процедури.
Крім того, просимо надати інформацію про необхідність локалізації при укладенні комер-ційних договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на перше питання міститься в запиті № 1020/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA. Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону. Тому, з питань локалізації комерційних закупівель слід звертатися безпосередньо до організацій, які їх проводять.
|