|
23.11.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник проводить закупівлю відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону (із публікацією англійською мовою). За результатами розгляду Замовник склав протокол розгляду тендерних пропозицій та оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу. Оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника не містив результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету всупереч вимогам частини 4 Статті 10 Закону. Свої дії Замовник пояснив використанням форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, зміст якої не передбачає можливості (по формі) відобразити інформацію про результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, та вказати дату засідання в змісті протоколу. Прошу розяснити, чи є в діях Замовника порушення порядку оприлюднення рішення тендерного комітету, зокрема положень частини 4 Статті 10 Закону, яка визначає “4. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови…”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Виходячи зі змісту статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника, при цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з частиною п"ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Водночас Наказом встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
При цьому формами документів у сфері закупівель не передбачено зазначення результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету.
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)", яким замовникам рекомендовано керуватись під час розроблення положення про тендерний комітет, визначено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби. При цьому перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання.
З огляду на викладене, оформлення протоколів засідання тендерного комітету здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на такому засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
|
|
17.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до положень нормативно-правових актів, якими керуються Державні казначейські служби при реєстрації договорів, виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів повинні бути здійснені з міського бюджету за статтями, передбаченими на капітальні видатки.
Замовник планує визначити предмет закупівлі на виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів як послуга за кодом, наприклад, 50110000-9 (ДК 021-2015) “Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання”. Тому, з урахуванням наявного цільового фінансування по статтям, передбачених на капітальні видатки, зареєструвати договір в органах державної казначейської служби та здійснити оплату за рахунок передбаченого цільового фінансування не є можливим.
Відповідно до вимог “Порядку визначення предмету закупівлі” виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, замовник, керуючись положеннями “Порядку визначення предмету закупівлі” та згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , не може визначити роботою виконання капітально-відновлювальних ремонтів тролейбусів, оскільки предметом закупівлі робіт може бути визнаний ремонт об'єктів архітектури, інфраструктури, але не транспортний засіб, який не підпадає під вимоги чинних ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 і галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011.
Просимо Вас надати роз'яснення з наступних питань:
- капітально-відновлювальний ремонт тролейбусів, який планується виконувати силами підрядних організацій, це роботи чи послуги?
- у випадку проведення тендерної процедури по предмету закупівлі на виконання капітально-відновлювального ремонту тролейбусів, як послуги, чи може бути зареєстрований в органах державної казначейської служби договір, який передбачає оплату зі статей витрат, віднесених до капітальних видатків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі робіт.
Таким чином, якщо здійснюється закупівля проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення за об’єктом будівництва, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), зазначений предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що питання, зазначене у запиті заявника щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону.
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
16.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У оголошенні на закупівлю № UA-2017-10-03-000541-b Роботи. Реконструкція покрівлі та утеплення фасаду центральної районної дитячої поліклініки на вул. Північній, 4-А в м. Києві (за кодом ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи)в описи предмету закупівлі винукла помилка у строки период доставки товару, послуг, а саме: кінцевий термін вказано 30.12.2017, а потрібно 30.12.2018. Закупівля завершена, договір будів. роботи опубліковано з сроком дій до 30.12.2018. На портале PROZORO вказано помилкова дата 30.12.2017, тому у УДКСУ в Оболон. р-не не реэструэ договір на виконання будів. робіт по даному об єкту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
14.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В березні місяці прийнято наказ, яким внесено зміни до національного классифікатора 2015 в якому з'явився код "поточний ремонт", але тривалий час на веб-порталі "Прозорро" не було реалізовано технічну можливість використання даного коду, замовник визначав послуги з поточного ремонту за іншим кодом классифікатора, чи не буде помилкою зараз, коли є така технічна можливість визначати предмет закупівлі на кодом "поточний ремонт"? Прошу надати відповідь у найкоротші терміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 №301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник).
Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту замовник самостійно зазначає предмет закупівлі згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку.
Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства містяться в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|