|
14.01.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» звіт про виконання договору публікується на веб-порталі уповноваженого органу протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
За умовами договору визначено: «строк дії договору до встановленої дати, а в частині оплати та гарантійних зобов’язань - до повного виконання їх сторонами» та разом з тим визначені гарантійні умови цих зобов’язань, терміни яких перевищують встановлену дату строку дії договору.
Отже, в який строк такий договір вважається завершений: за датою закінчення строку дії договору чи за датою закінчення гарантійних умов? Яку дату необхідно вважати датою повного виконання договору (дату фактичного закінчення строку дії договору чи дату повного виконання зобов’язань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 813/2017, 1239/2017 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a7f316f8-2580-4a56-a0ba-f724925d7b93&lang=uk-UA
|
|
14.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наше міське комунальне підприємство здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для 51% мешканців та об’єктів соціальної інфраструктури міста, та належить до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з набранням чинності положень Закону України «Про ринок електричної енергії» існуючий договір на постачання електричної енергії анульовано.
Питання: Чи можемо ми, на підставі пункту 2) частини 4 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, що «дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів),
Укласти прямий договір с постачальником електричної енергії без проведення торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA
|
|
28.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
В ст 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" сказано, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану і замовник самостійно визначає предмет закупівлі (ст.2). Згідно затверджених вищестоящою організацією кошторисних призначень оздоровлення сиріт влітку оплачено за рахунок "Інших трансфертів населенню",тобто це гарантовані державою соціальні виплати. Питання: чи повинні ми оприлюднювати договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, якщо перерахована сума вище 100,0тис.грн і чи буде це закупівлею послуг7
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону, тобто за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Поряд з цим питання оприлюднення звіту про укладені договори та закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
18.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Як за новими правилами повинні проводити закупівлю електроенергію Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання (зокрема, монополісти у сфері теплопостачання) через процедуру відкритих торгів чи без застосуваня процедури (шляхом укладання прямого договору) згідно ст.2 ч.4 ЗУ "Про публічні закупівлі", а також як правильно провести закупівлю послуг з транспортування електроенергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 909/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e13bc6c-e30e-4b89-a850-a9e412337c12&lang=uk-UA
|