|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ № 1266 від 16.12.2020 внесено зміни до постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 шляхом доповнення її пунктом 4-1 такого змісту
"Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель."
Прошу надати роз'яснення стосовно того чи зобов'язаний замовник готувати та зберігати вищевказані обгрунтування для всіх закупівель ( в тому числі для закупівель без використання електронної системи на суму до 50 тис. грн. та спрощених закупівель до 200 тис. грн.), а оприлюднювати такі обгрунтування лише для процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті № 2764/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6caad83c-1533-4a4d-846a-0efad1742bc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Тема: Застосування переговорної процедури закупівлі
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань:
Замовником у 2020 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом та укладено договір закупівлі послуг на підставі п.1 част. 2 ст. 40 Закону. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому у Замовника виникла потреба у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ послуг у того самого учасника.
Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера»,
Чи ця підстава може бути застосована до закупівлі ПОСЛУГ, коли договір укладений після переговорної процедури закупівлі проведеної на підставі .1 част. 2 ст. 40 Закону (двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій), чи підстава відповідно до п.5. частини другої ст. 40 Закону застосовується лише до закупівель ПОСЛУГ, договір за якими укладений за результатом проведення саме відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
В свою чергу згідно пункту 13 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та за умови обґрунтування такої підстави.
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановлено вимогу щодо подання учасником закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності). Учасник закупівлі під час подання своєї тендерної пропозиції/пропозиції надав інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії/документа дозвільного характеру. В результаті розгляду та оцінки цього учасника визначено переможцем. Чи зобов’язаний цей учасник-переможець під час укладення договору про закупівлю повторно надавати інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії /документа дозвільного характеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 344/2018 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=706de2e4-6c82-4476-a6a6-e2866ddd79d7&lang=uk-UA
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, скажіть будь ласка як правильно діяти в такій ситуації: на початку 2021 року КНП уклало договори на розподіл природного разу та розподіл електричної енергії з монополістом по переговорній процедурі. Фінансування даних закупівель здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, а сама за рахунок 6 територіальних громад, які виділити кошти на фінансування своїх об’єктів (всього 29 об’єктів) тобто будівлі АЗПСМ та ФАПів, які знаходяться на їх території. У кінці березня 2021 року одна ТГ додатково виділити кошти для оплати енергоносіїв. Сума додаткових коштів становить 10 000,00 грн. на розподіл природного газу та 60 000,00 грн. на розподіл електричної енергії.
Облгаз відмовляється укладати новий договір на розподіл газу на суму 10 000,00 грн. (2 об’єкти) аргументуючи тим, що в такому випадку потрібно розривати діючий договір, який є типовим договором розподілу природного газу і пропонує підписати додаткову угоду до діючого договору, укладеного за переговорною процедурою.
Скажіть будь ласка як правильно здійснити ці закупівлі? Чи правомірні дії облгазу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”.
Крім того, пропонуємо ознайомитися із запитом 2426/2020 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10edd35a-2685-4c1f-b092-68276390085f&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно:
1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника?
2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором?
3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|